top of page

Строки позовної давності для звернення з вимогою про визнання права на земельну частку (пай).

Строки позовної давності для звернення з вимогою про визнання права на земельну частку (пай). Обчислення строку позовної давності під час дії воєнного стан.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі No 369/6892/15-ц (провадження No 14-96цс18) зазначено, що «Стаття 256 ЦК України визначає позовну давність як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Отже, позовна давність – це строк, протягом якого особа може реалізувати належне їй матеріальне право на отримання судового захисту порушеного цивільного права чи інтересу шляхом пред`явлення в належному порядку нею чи іншою уповноваженою особою позову до суду. Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (стаття 267 ЦК України)».

Згідно Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: від 29 вересня 2021 року у справі N 181/257/19 провадження N 61- 19430св20 були зроблені наступні висновки: « Особа, яка вважає, що її права або інтереси порушені, може звернутися до суду за їх захистом лише в межах визначеного законодавством строку.

19 березня 2019 року Межівською селищною радою було подано до Межівського районного суду Дніпропетровської області заяву про застосування строку позовної давності до заявлених вимог позивача.

Також на застосуванні строку позовної давності наполягав прокурор в апеляційній та касаційній скаргах.

Пунктом 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" (далі - Конвенція), яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що "позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, у тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу" (пункт 570 рішення ЄСПЛ від 20 вересня 2011 року в справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії"; пункт 51 рішення ЄСПЛ від 22 жовтня 1996 року в справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства").

Позовна давність відноситься до строків захисту цивільних прав; при цьому поняття "позовна" має на увазі форму захисту - шляхом пред'явлення позову, необхідною умовою реалізації якої є виникнення права на позов, що розглядається у двох аспектах - процесуальному (право на пред'явлення позивачем позову і розгляд його судом) і матеріальному (право на задоволення позову, на отримання судового захисту). Питання про об'єкт дії позовної давності виникає через відмінності в розумінні категорії "право на позов у матеріальному сенсі" (право на захист) у контексті її співвідношення із суб'єктивним матеріальним цивільним правом як одним з елементів змісту цивільних правовідносин. Набуття права на захист, для здійснення якого встановлена позовна давність, завжди пов'язане з порушенням суб'єктивного матеріального цивільного права. Суб'єктивне матеріальне цивільне право і право на позов відносяться до різних видів матеріального права: перше - регулятивне, друге - охоронне. Змістом права на позов є правомочність, що включає одну або декілька передбачених законом можливостей для припинення порушення, відновлення права або захисту права іншими способами, які можуть реалізовуватись тільки за допомогою звернення до суду.

Враховуючи, що метою встановлення у законі позовної давності є забезпечення захисту порушеного суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу в межах певного періоду часу, тобто тимчасове обмеження отримати захист за допомогою звернення до суду, слід дійти висновку, що об'єктом дії позовної давності є право на позовний захист (право на позов у матеріальному сенсі), що є самостійним правом (не ототожнюється із суб'єктивним матеріальним правом і реалізується в межах охоронних правовідносин), яким наділяється особа, право якої порушене.

Судами вірно враховано те, що відповідно до встановлених ними обставин справи та вимог закону позивач набув право на земельну частку (пай) з дня видачі сільськогосподарському підприємству державного акта на землю, в додатку до якого він значиться під N 238.

З цього часу вказане право позивача не оспорювалось та припинено не було.

Таким чином, оскільки право особи на земельну частку (пай) виникає з моменту отримання сільськогосподарським підприємством державного акту про право колективної власності, в якому ця особа вказана як така, що має право на земельну частку (пай), це право є непорушним, строк на його реалізацію законодавством не встановлено, а відтак воно підлягає захисту без обмеження строком позовної давності.»

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» (No64/2022) воєнний стан було запроваджено з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому його було продовжено. А введення воєнного стану в Україні певним чином впливає на перебіг позовної давності. У зв’язку з цим важливо чітко розуміти як саме обчислюється остання та за якими правилами відбувається її перебіг у цей період.

Перш за все необхідно відзначити, що в період дії в Україні воєнного стану позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків (визначення початку перебігу, закінчення строків, вчинення дій в останній день строку тощо), в тому числі і загальні правила обчислення позовної давності. У той же час, Цивільний кодекс України передбачає виключення із загального правила (спеціальний порядок, правила), яке і має застосовуватися, якщо перебіг позовної давності відбувається під час воєнного стану. Таким виключенням є зупинення перебігу позовної давності.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України, відповідно до пункту 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення"Цивільного кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 року No 2120-IX на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільного кодексу України, продовжуються на строк його дії.

До продовжених строків позовної давності віднесені:

• Загальна позовна давність тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України);

• Спеціальна позовна давність для окремих видів вимог (ст. 258 ЦК України);

• Зміна тривалості позовної давності, що збільшена за домовленістю сторін. (ст. 259 ЦК

України).

Також цим Законом були продовжені такі строки:

• строк позовної давності за вимогами щодо продажу частки у спільний частковій власності (ст. 362 ЦК України);

• строки для припинення поруки (ст. 559 ЦК України);

• позовна давність, що застосовується до вимог у зв’язку з недоліками проданого товару (ст. 681 ЦК України);

• позовна давність, що застосовується до вимог про розірвання договору дарування (ст. 728 ЦК України);

• позовна давність, що застосовується до вимог, які випливають із договору найму (ст. 786 ЦК України);

• строки позовної давності за вимогами про визнання неправомірними дій виконавця заповіту (ст. 1293 ЦК України).

Таким чином, оскільки право особи на земельну частку (пай) виникає з моменту отримання сільськогосподарським підприємством державного акту про право колективної власності, в якому ця особа вказана як така, що має право на земельну частку (пай), це право є непорушним, строк на його реалізацію законодавством не встановлено, а відтак воно підлягає захисту без обмеження строком позовної давності.

Не дивлячись на позитивну судову практику, радимо не зволікати з визнанням свого права на земельну частку (пай).

Не забувайте, що професійна правова допомога допоможе запобігти ризикам для сторін, захистити їх від неправомірних дій та позбавити від неприємних ситуацій.

     Щодо отримання консультацій та послуг можна звернутись до нашого адміністратора https://www.facebook.com/profile.php?id=100000061951018 написавши в особисті повідомлення, або зателефонувати за номером +380674056955

Все буде Україна!

 Також долучайтеся до нас у соціальних мережах:

Наш сайт  https://www.zemfond.net

653 просмотра0 комментариев

Недавние посты

Смотреть все

Comments


bottom of page