В цій статті розглянемо ситуацію, коли фізичній особі по спрощеній процедурі було виділено земельну ділянку державної або комунальної власності для створення фермерського господарства з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства. І як наслідок орган місцевого самоврядування або Держгеокадастр з цією фізичною особою уклали договір оренди земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства.
Після чого, ця фізична особа Орендар створює фермерське господарство.
У подальшому фермерському господарству для того, щоб сплачувати орендну плату та набути статус платника єдиного податку 4-ї групи (спеціальна група для сільськогосподарських товаровиробників) на підставі ч. 4. п. 4 ст. 291 Податкового кодексу необхідно оформляти за собою речове право користування цією земельною ділянкою.
І в такому випадку Фермерські господарства обирають різні шляхи оформлення за собою речового права користування на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства.
Найчастіше, це укладення договору суборенди між фізичною особою засновником ФГ та самим ФГ.
Також можливо, внести зміни у договір оренди шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди про зміну орендаря в основному договорі з фізичної особи на Фермерське господарство
Статтею 12 Закону України «Про фермерське господарство» та статтею 31 ЗК України,
не віднесено земельні ділянки, що використовуються громадянами - членами фермерського господарства на умовах оренди - до складу земель фермерського господарства, на відміну від земельних ділянок, що використовуються самим фермерських господарством.
Однак, системний аналіз положень статей 1, 5, 7, 8, 12 Закону України «Про фермерське господарство» свідчить, що після укладення договору користування землею, у тому числі на умовах оренди, фермерське господарство реєструється в установленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача земельної ділянки здійснює саме фермерське господарство, а не громадянин, якому земля надавалась для створення господарства.
Однак, це користування повинно бути відповідним чином зареєстроване відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» і лише в цьому разі фермерське господарство стане користувачем земельних ділянок з усіма правами та обов`язками.
До того ж, відповідно до змісту пп. 14.1.235 ПК України четверта група спрощеної системи оподаткування це особлива група, на якій можуть перебувати лише сільськогосподарські товаровиробники. Це може бути юридична особа, незалежно від організаційно-правової форми, або фізична особа-підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції (групи 124 УКТ ЗЕД) та/або розведенням, вирощуванням і виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках і водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у т.ч. власно виробленої сировини на давальницьких умовах, і здійснює операції з її постачання.
Для перебування на єдиному податку 4 групи сільськогосподарським товаровиробникам потрібно, аби в наявності були земельні ділянки сільськогосподарського призначення, оскільки саме сільськогосподарські угіддя та/або землі водного фонду є об`єктом обкладення єдиним податком, а базою оподаткування нормативна грошова оцінка такої землі.
Податкові зобов`язання зі плати за землю обчислюються з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п.287.1 ст. 287 Податкового кодексу) на підставі даних Державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу), а також на підставі договору оренди земельної ділянки (ст. 288 Податкового кодексу).
Однак, враховуючи те, що Податковим кодексом не передбачено інших підстав для обчислення плати за землю, а право оренди на земельні ділянки за договором оренди землі оформлено на фізичну особу, то платником орендної плати за таку земельну ділянку має бути фізична особа. Зазначене унеможливлює включення площ земельних ділянок які є предметом договору до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи.
Статтею 126 Земельного кодексу передбачено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Вищенаведені вимоги також передбачені ст. 6 Закону України «Про оренду землі», відповідно до якої право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
До того ж, ст. 17 вказаного закону також передбачено, що об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
Таким чином, тільки за наявності документів, що підтверджують передачу фізичною особою права користування земельними ділянками (права оренди та/або суборенди) до фермерського господарства, виникає можливість включення площ таких земельних ділянок до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи.
У судовій практиці є багато позитивних судових рішень щодо визнання додаткових угод про внесення змін до договору оренди в частині зміни Орендаря з фізичної особи на ФГ.
❤️Не забувайте, що професійна правова допомога допоможе запобігти ризикам для сторін, захистити їх від неправомірних дій та позбавити від неприємних ситуацій.
📲Щодо отримання консультацій та послуг можна звернутись в особисті повідомлення, або зателефонувати за номером +380674056955 ❤️
🇺🇦Все буде Україна!
💻Також долучайтеся до нас у соціальних мережах:
🟡Telegram https://t.me/zemfondukraine