Повторний вступ до вищого навчального закладу для здобуття освіти не може вважатися порушенням послідовності здобуття освіти, визначеної ч. 2 ст. 10 ЗУ «Про освіту»
Коли відмітка в ЄДЕБО про порушення послідовності освіти є неправомірною.
Суд визнав протиправною відмову МОН і зобов’язав вжити заходів для зміни відомостей у ЄДЕБО: замість «Ні, порушує» зазначити «Так, не порушує».
В даному пості мова йтиме про зобов’язання Міністерства освіти і науки (МОН) України вжити заходів щодо внесення змін до Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО) інформації про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної ч. 2 статті 10 ЗУ «Про освіту», а саме: в розділі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО», вказати, що поточне здобуття освіти не порушує послідовності.
Власний кейс адвоката, практичні поради та висновки суду, викладені у рішенні Вінницького окружного адміністративного суду від 2.10.2026 року в межах справи № 120/7241/26.
Обставини спору
У 2019 році позивача зарахували на бакалаврат до морської академії, але у 2021 році відрахували до завершення навчання. Позивач не завершив навчання у вищому навчальному закладі за освітнім ступенем бакалавра, був відрахований із попереднього закладу освіти та не отримав диплома за вказаною спеціальністю та освітнім рівнем. У 2025 році позивач вступив на бакалаврат до університету. У довідці, сформованій за даними ЄДЕБО, було зазначено: «Ні, порушує». Тобто база фіксувала, що поточне здобуття освіти порушує послідовність рівнів освіти, визначену ч. 2 ст. 10 ЗУ «Про освіту».
Звернення до МОН і судовий розгляд. До звернення до суду позивач звернувся до МОН України з проханням виправити відомості в ЄДЕБО. Такі дії спрямовані на досудове врегулювання спору. МОН відмовило, виклавши свою позицію у листі. Після цього позивач звернувся до адміністративного суду з вимогами визнати відмову протиправною та зобов’язати внести зміни до бази. МОН заперечувало проти позову, посилаючись, зокрема, на те, що позивач уже навчався на бакалавраті та набував знань і навичок.
Мотиви суду
Суд задовольнив вимоги позивача (студента), виходячи з того, що попереднє зарахування на навчання та перебування у закладі освіти не підтверджують здобуття відповідного освітнього рівня. За ст. 7 ЗУ «Про вищу освіту» документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала освітню програму та пройшла атестацію.
Оскільки попереднє навчання позивач не завершив і диплома не отримав, його повторний вступ на бакалаврат суд не визнав порушенням послідовності здобуття освіти. Суд також зазначив, що листи МОН мають інформаційний характер і не є нормативно-правовими актами. На МОН покладено повноваження щодо внесення змін до ЄДЕБО про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної ч. 2 ст. 10 ЗУ «Про освіту».
Технічний адміністратор - державне підприємство «Інфоресурс» - лише забезпечує функціонування ЄДЕБО у порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО - Міністерством освіти і науки України.
Власником ЄДЕБО є держава в особі МОН України, яке відповідно до покладених на нього завдань забезпечує ведення та функціонування ЄДЕБО, вживає організаційних заходів, пов’язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО, встановлює вимоги до апаратного та програмного забезпечення ЄДЕБО та є володільцем інформації, що міститься в ЄДЕБО.
Відповідно до Закону України «Про освіту» та Закону України «Про вищу освіту» єдиним документом, який підтверджує здобутий особою рівень вищої освіти, є сам документ про вищу освіту. Оскільки позивач не завершив навчання за освітнім ступенем «бакалавр», його повторний вступ для здобуття вищої освіти за освітнім ступенем «бакалавр» є таким, що здобувається на другому рівні вищої освіти вперше.
Вказані факти не можуть свідчити про здобуття позивачем відповідного рівня освіти у зв’язку із незавершеністю процесу здобуття освіти.
Повторний вступ до вищого навчального закладу для здобуття освіти не може вважатися порушенням послідовності здобуття освіти, визначеної ч. 2 ст. 10 ЗУ «Про освіту». Повторне зарахування позивача не означає те, що він знову формуватиме такі знання, уміння, навички та загальні компетентності, оскільки факт здобуття знань і навичок за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем освіти має підтверджуватися відповідним документом про вищу освіту, якого у позивача немає.
Абзацами 1–5 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про вищу освіту» передбачено, що підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.
Тобто зазначені норми передбачають умову здобуття рівня освіти, що є вищим за
раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній ч. 2 ст. 10 ЗУ «Про освіту». Обов’язковою характеристикою є завершеність етапу освіти. Відповідно до пункту 1 ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній ч. 2 ст. 10 ЗУ «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Тобто законодавство акцентує увагу на фактично здобутому рівні освіти, оскільки лише завершена освіта може свідчити про відповідний рівень професійних та академічних знань та навичок. (Це прямо випливає з формулювання «раніше здобутий рівень освіти»).
Незавершена освіта не є показником досягнення певного рівня, оскільки особа не пройшла весь необхідний навчальний курс і не підтвердила свої знання і вміння. Це положення закріплене в статті 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яка визначає, що відстрочка надається особам, які здобувають новий рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий.
Закон вимагає порівнювати поточний рівень освіти із рівнем, який особа вже завершила. Тобто враховується тільки та освіта, яка дійсно була здобута. Лише факт здобуття певного рівня освіти, а не факт навчання за певним рівнем освіти, надає особі право на здобуття вищого рівня освіти.
Результат
Суд визнав протиправною відмову МОН і зобов’язав вжити заходів для зміни відомостей у ЄДЕБО: замість «Ні, порушує» зазначити «Так, не порушує». На користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань МОН стягнуто 1 331,20 грн судового збору та 8 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Практичний висновок
Для оцінки послідовності здобуття освіти має значення не лише факт попереднього навчання, а й те, чи завершила особа відповідну освітню програму та чи здобула освітній рівень. Якщо дані ЄДЕБО не відповідають цим обставинам, особа може звернутися до МОН із вимогою виправити їх (досудове врегулювання спору), а після відмови - оскаржити її в адміністративному суді.
Строки розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження врегульовані ст. 258 КАС України, відповідно до якої суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше 60-ти днів із дня відкриття провадження у справі.
Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через 30 днів.
Також слід зауважити, що позивач має право на стягнення витрат на правову (правничу) допомогу та стягнення витрат по сплаті судового збору. На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивач має надати Договір про надання правової (правничої) допомоги, Акт наданих послуг правової (правничої) допомоги та платіжну інструкцію.
Для отримання індивідуальної консультації телефонуйте за номером: +38 (067) 405 69 55 (дзвінки приймаємо до 19:00), пишіть у Viber цілодобово або звертайтесь на електронну пошту: zemfondgroup@gmail.com.
Завжди раді вам допомогти! Ваш Земельний Фонд України.
Коментарі