Особливість професії адвоката полягає в тому, що він одержує від клієнта відомості, які той не буде повідомляти іншій особі, а також іншу інформацію, яку йому належить зберігати в таємниці. Довіра до адвоката може виникнути лише за умови обов’язкового додержання ним принципу конфіденційності. Таким чином, конфіденційність є першорядним і фундаментальним правом та обов’язком адвоката.
Кримінальний процесуальний кодекс України передбачає, що документи, пов’язані з виконанням захисником його обов’язків при участі у справі, не підлягають огляду, розголошенню чи вилученню слідчим, прокурором чи судом без його згоди. Також кодекс забороняє допитувати як свідків адвокатів з приводу того, що їм довірено або стало відомо при здійсненні професійної діяльності, якщо вони не звільнені від обов’язку зберігатипрофесійну таємницю особою, яка довірила їм ці відомості. Заборона допиту адвоката як свідка встановлена і Цивільним процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.
Згідно статті 22 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатською таємницею є будь-яка інформація, що стала відома адвокату, помічнику адвоката, стажисту адвоката, особі, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, про клієнта, а також питання, з яких клієнт (особа, якій відмовлено в укладенні договору про надання правової допомоги з передбачених цим Законом підстав) звертався до адвоката, адвокатського бюро, адвокатського об’єднання, зміст порад, консультацій, роз’яснень адвоката, складені ним документи, інформація, що зберігається на електронних носіях, та інші документи і відомості, одержані адвокатом під час здійснення адвокатської діяльності.
У ст. 44, 45 Закону законодавцем визначено, що адвокат здійснює незалежну професійну діяльність, а держава гарантує здійснення захисту від утручання в адвокатську діяльність.
Конституцією України гарантовано незалежність адвокатури, а також захист від кримінального обвинувачення й саме завдяки своєму правовому статусу, який зараховує адвоката до спеціального суб’єкта кримінального процесуального права. Заборонено втручання в діяльність захисника, перешкоджання в будь-якій формі під час здійснення правомірної діяльності адвоката, погрози насильства або знищення чи пошкодження майна адвоката у зв’язку з діяльністю адвоката, пов’язаною з наданням правової допомоги.
Чинним законодавством передбачені також особливості проведення окремих слідчих дій та заходів забезпечення кримінального провадження стосовно адвоката, а саме:
у разі проведення обшуку чи огляду житла, іншого володіння адвоката, приміщень, де він здійснює адвокатську діяльність, тимчасового доступу до речей і документів адвоката слідчий суддя, суд у своєму рішенні в обов’язковому порядку зазначає перелік речей, документів, що планується відшукати, виявити чи вилучити під час проведення слідчої дії чи застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а також ураховує вимоги пунктів 2-4 частини першої ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Під час проведення обшуку чи огляду житла, іншого володіння адвоката, приміщень, де він здійснює адвокатську діяльність, тимчасового доступу до речей і документів адвоката має бути присутній представник ради адвокатів регіону. Для забезпечення його участі службова особа, яка буде проводити відповідну слідчу дію чи застосовувати захід забезпечення кримінального провадження, завчасно повідомляє про це раду адвокатів регіону за місцем проведення такої процесуальної дії.
Із метою забезпечення дотримання вимог цього Закону щодо адвокатської таємниці під час проведення зазначених процесуальних дій представнику ради адвокатів регіону надається право ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення процесуальних дій, що зазначаються в протоколі.
З огляду на це, адвокатська діяльність, яка захищена державними гарантіями, не може бути приводом для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, або підставою для проведення обшуку у адвокатському офісі, оскільки вона є законною де-юре (ст. 3 Закону), а по-рушення закону адвокатом можливе лише за умови вчинення дій, за які настає юридична відповідальність (дисциплінарна адміністративна, кримінальна). У такому випадку, він діє не як адвокат, а як громадянин із спеціальним правовим статусом.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що фундаментальна роль адвокатів у демократичному суспільстві, а саме роль захисту сторін судових процесів, зумовлює необхідність особливого захисту адвокатської таємниці. Оскільки для успішного виконання цієї ролі між адвокатом і клієнтом має бути довіра, обмін інформацією між ними повинен бути таємним.
Ситуації, за яких відбувається втручання у відносини, захищені адвокатською таємницею, ЄСПЛ розглядає з точки зору відповідності цього втручання вимогам статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на повагу до приватного життя.
Стаття 8 захищає право на:
▪️конфіденційний обмін інформацією між адвокатом та клієнтом як в усній, так і в письмовій формі ;
▪️повагу до житла адвоката, при цьому під житлом мається на увазі не тільки помешкання, але й офіс адвоката і юридичної компанії ;
▪️право на репутацію, оскільки, наприклад, обшук житла чи офісу адвоката має наслідки для його/її репутації і може вплинути на широкий спектр особистих зв’язків, які він/вона сформували протягом своєї професійної діяльності .
Попри всю важливість окреслених вище прав, вони не є абсолютними та можуть бути обмежені за умови дотримання трискладового тесту, передбаченого параграфом 2 статті 8 Конвенції. Зокрема, обмеження має:
▪️бути здійснене згідно із законом;
▪️переслідувати одну з легітимних цілей, а саме бути здійсненим для досягнення інтересів національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, запобігання заворушенням чи злочинам, захисту здоров’я чи моралі або захисту прав і свобод інших осіб;
▪️бути необхідним у демократичному суспільстві.
Гарантії від свавільного втручання мають бути як присутні у національному законодавстві, так і ефективно застосовуватися на практиці.
Для ситуацій прослуховування реальних чи потенційних учасників кримінального провадження у законодавстві має бути передбачено правила відмежування їхніх розмов з адвокатами від будь-яких інших розмов.
До обшуків у помешканнях адвокатів ЄСПЛ висуває такі самі вимоги, як і до будь-яких інших, за винятком деяких специфічних гарантій, зумовлених особливостями професії адвоката.
Так загальними вимогами до обшуків є достатня тяжкість кримінального правопорушення та наявність обґрунтованої підозри у його вчиненні, прийняття рішення про проведення обшуку суддею або наявність судового контролю постфактум , встановлення в рішенні, яким надається право на проведення обшуку, розумних обмежень щодо обсягу речей і документів, для виявлення яких він проводиться, та наявність достатнього контролю за законністю та виконанням цього рішення.
Специфічними гарантіями для адвокатів є:
▪️наявність чіткої законодавчої заборони на вилучення носіїв інформації, яка становить адвокатську таємницю;
▪️можливість оскаржити в судовому порядку вилучення носіїв інформації, яка становить адвокатську таємницю, та отримати компенсацію за нанесену шкоду;
проведення обшуку під пильним наглядом достатньо кваліфікованого та незалежного юриста, завданням якого є виявити та попередити вилучення документів, ▪️охоронюваних адвокатською таємницею;
▪️наявність механізму для розмежування інформації, що охоплюється адвокатською таємницею, від будь-якої іншої, та подальшого повернення або знищення носіїв такої інформації.
✏️У питанні адвокатського імунітету помиляються прихильники обох полярних позицій:
▪️як ті, хто вважає свідоцтво адвоката своєрідною індульгенцією, яка робить його власника недоторканим для слідчих;
▪️так і ті, хто взагалі не зважає на статус адвоката і переконані, що якщо дуже потрібно, то про його гарантії можна і забути.
Істина ж, традиційно, десь посередині. Роль, яка покладена на адвокатів у системі правосуддя будь-якої правової держави, зумовлює необхідність додаткового захисту їхніх професійних прав і, відповідно, процесуальних та особистих прав їхніх підзахисних. Європейський суд з прав людини розглядає такий захист як складову права на повагу до приватного життя. Але цей захист не є безмежним, тож при дотриманні відповідних гарантій, для припинення або розслідування незаконних дій, такі права можуть і мають бути обмежені в інтересах суспільства.
Щодо отримання консультацій та послуг можна звернутись до нашого адміністратора https://www.facebook.com/profile.php?id=100000061951018 написавши в особисті повідомлення, або зателефонувати за номером +380674056955
Все буде Україна
Також, долучайтесь до нас у соціальних мережах:
Comments