ФОРС-МАЖОР ТА УКЛАДЕННЯ ДОГОВОРІВ У ВОЄННИЙ ЧАС

Юрист Земельного Фонду України,

Ірина Назаренко

Воєнний стан як форс-мажор та способи укладення договорів за таких незвичних умов діючим бізнесом — найактуальніші питання воєнного часу. Про те, що варто зробити, щоб уникнути зайвих ризиків при укладанні договорів зараз, читайте у цій статті.

Воєнний стан – це форс-мажор. Про це нам прямо говорить ч. 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні». І така обставина на виконання ч. 1 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» підтверджується сертифікатами, які видає ТПП України та уповноважені нею регіональні ТПП.

При цьому на сьогодні ТПП України (про що ми писали), враховуючи надзвичайно складну ситуацію, з якою зіткнулась наша країна, спростила процедуру засвідчення форс-мажорних обстави. Щодо цього було видано лист від 28.02.2022 р. № 2024/02.0-7.1, у якому ТПП України підтвердила дію форс-мажору, починаючи з 24.02.2022 року до офіційного закінчення воєнного стану.

Тому бізнес має врахувати, що дія форс-мажору:

  1. наразі обмежується датою припинення/скасування воєнного стану,

  2. поширюється на:

договори господарських суб’єктів та фізичних осіб,

податкові зобов’язання/обов’язки, виконання яких стало неможливим,

інші зобов’язання, виконання яких настало згідно з умовами договору/контракту, угоди, виконання яких стало неможливим,

інші зобов’язання, виконання яких настало згідно зі законодавчими чи іншими нормативними актами, виконання яких стало неможливим.

Лист про форс-мажор чи сертифікат?

ТПП не встигає видавати всім охочим сертифікати і підтвердження таких обставин відбувається за допомогою звичайних листів.

Закордонних контрагентів це часто дивує. Адже у договорах сторони не могли передбачити той факт, що Україна потрапить у сьогоднішні умови та технічно не зможе забезпечувати бізнес відповідними сертифікатами.

Але нагадаємо, що на практиці доволі багато договорів містили не лише вимоги щодо обов’язкового повідомлення про настання форс-мажору (як правило, це 3-10 календарних днів – неповідомлення позбавляє можливості посилатись на такі обставини надалі), так і умови щодо укладення додаткових угод в частині подальшої долі господарських зобов’язань за таким договором, якщо форс-мажор триватиме, як правило, 30-60 днів.

Тому здебільшого іноземні партнери з розумінням ставляться до запровадженого воєнного стану в Україні, а також до здатності українського бізнесу до виконання взятих на себе зобов’язань.

Але, як показала практика, лист ТПП України від 28.02.2022 р. №2024/02.0-7.1 для багатьох з них став підставою для вимоги про укладення додаткових угод, в яких сторони:

визначилися з можливістю продовжити строки виконання зобов’язань (виробництва, поставки, переробки товарів тощо);

відмовились від будь-яких штрафних санкцій у разі затримки виконання зобов’язань — навіть за строками згідно з додатковими угодами,

домовилися здійснити авансування договорів, які за додатковими угодами можуть або планують виконати взяті на себе зобов’язання.

Зараз ми говоримо саме про юридичний аспект війни в Україні, який на вимогу ст. 167 ЦКУ та 218 ГКУ вказує на те, що за відсутності належного підтвердження дії обставин непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин (форс-мажор) за даних умов здійснення господарської діяльності, неможливість виконання зобов'язання внаслідок настання таких дій має доводити саме сторона, яка посилається на форс-мажор. І, на жаль, лист ТПП України від 28.02.2022 р. №2024/02.0-7.1 не відповідає умовам належного підтвердження. Тобто лист ТПП не може замінити сертифікат.

Проте на сьогодні це єдина можливість вказати на наявність форс-мажору на території України для цілей виконання господарських зобов’язань та інших, у т. ч. податкових зобов’язань/обов’язків. Тож не врахувати зміст цього листа не можливо, проте подальші дії мають бути дещо скориговані самими контрагентами, зокрема шляхом укладення додаткових угод та окремих спеціальних домовленостей на період дії воєнного стану в Україні, а можливо і на певний період часу після його припинення/скасування.

Спрощений порядок укладення договорів під час війни

Аналогічний підхід може бути взятий на озброєння і українськими контрагентами, які укладали договори на території України. Адже умова про форс-мажор була вдосконалена та застосована практично у всіх договорах, які укладались на території України після початку пандемії коронавірусу.

На практиці багато хто використовує для коригування умов договору не додаткові угоди, а листування щодо наявності форс-мажору з посиланням на лист ТПП України та з повідомленням про неможливість виконання договорів у строки, визначені договорами.

Але наскільки це юридично правильно?

Сторонам варто звернути увагу на такі умови договору, які вказують на можливість листування між ними з приводу питань, пов’язаних з виконанням умов цього договору, за допомогою факсимільного зв’язку та/або електронної пошти, соцмереж, мобільних додатків тощо. Якщо такі умови в договорі є, таке листування можна у разі потреби використати навіть як доказ в суді.

Але, навіть якщо в договорі таких положень немає, на нашу думку, сам факт надсилання повідомлення про запровадження воєнного стану разом з листом ТПП України та повідомленням про неможливість виконання зобов’язань з цих причин, вже вказує на виконання стороною вимоги договору щодо повідомлення про настання форс-мажору.

А ось подальші дії – перегляд умов договору, внесення змін чи відмова від договору (його припинення, розірвання) тощо, це вже сторони мають вирішити за взаємною згодою.

Як ми вже бачимо з численних повідомлень, деякі підприємства вже почали працювати. Деякі ще в процесі евакуації. Відтак, на сьогодні фактично багато господарських суб’єктів прямо вписуються в умови договору та встигають реорганізувати виробництво вже на новому місці.

Це коротко про договори, які існують. А як бути, якщо потрібно укладати нові договори або підтверджувати наявність нових домовленостей? Навіть, зважаючи на воєнний стан, бізнес й надалі бажає заробляти, а для цього все одно потрібні договори та первинні документи для обліку матеріалів та зайнятості. Чи можна спростити обмін документами?

Це питання на сьогодні як ніколи актуальне, адже виписувати та погоджувати складні умови договору, які зазвичай притаманні фінансовим та господарським ризикам у мирний час, не можуть існувати в умовах воєнного стану.

Можна запропонувати так званий спрощений порядок укладення договорів – йдеться про угоди (договори), укладені у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами (ч. 1 ст. 207 ЦКУ).

Звісно, письмової форми угоди, зафіксованої в одному чи кількох документах, у т. ч. електронних, ми не заперечуємо. Проте укладення угод/договорів у письмовій формі наразі дещо ускладнене, якщо сторони перебувають у різних областях, одна з яких може стати чи вже є місцем бойових дій. Обмінюватись паперовими документами доволі складно.

Втім, сторони можуть закріпити свої домовленості у паперовій (письмовій) формі та одночасно обмінюватись листами, повідомленнями за допомогою наявних мобільних додатків, месенджерів тощо.

Як краще це зробити?

У ч. 1 ст. 207 ЦКУ також зазначається, що у разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксований шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

В умовах запровадження воєнного стану ми не виключаємо можливість укладати договори, скажімо, у формі .doc та надсилання його стороні електронною поштою (або звичайним поштовим зв’язком, кур’єром тощо). У тексті такого договору варто зазначити, що щодо дати виготовлення товару (виконання робіт, надання послуг), про порядок їх передачі, про інші істотні або необхідні для цього виду договору умови сторони домовились обраним шляхом документообігу. Наприклад, із використанням електронної пошти на зафіксовані сторонами ел. адреси або певного месенджеру тощо.

Така поведінка контрагентів допоможе їм спростити комунікацію, зберегти час та змінювати логістику залежно від обстановки на території бойових дій.

При цьому не треба забувати про дві обов’язкові умови такого договору (поряд з іншими, які сторони вважають необхідними):

зазначення у договорі, що він укладається у спрощеному порядку (ст. 207 ЦКУ),

зазначення можливості листування між сторонами щодо питань, пов’язаних з виконанням умов цього договору, за допомогою факсимільного зв’язку та/або електронної пошти, соцмереж, мобільних додатків тощо.

Щодо первинних документів, які сторони будуть укладати на виконання таких договорів – тут варто домовлятись про те, що ці документи мають бути складені у письмовій або в електронній формі з обов’язковими реквізитами відповідно до вимог бухгалтерського та податкового законодавства. Ми говоримо про накладні, акти, рахунки-фактури, специфікацію, замовлення, звіти, інші документи, які використовуються для бухобліку. Адже електронна пошта та спілкування в соцмережах не можуть замінити складені та підписані сторонами первинні документи. І, звісно, значно спрощується ситуація з укладенням договорів та складенням первинних документів на їх виконання, якщо обидві сторони мають КЕП чи УЕП.

За потреби та для зручності сторони можуть скористатись змішаними умовами укладення договорів – листуватись за допомогою як звичайної, так і електронної пошти, соцмереж, мобільних додатків, укладати договори та складати первинні документи як у письмовій, так і в електронній формі.

ЗЕД-контракти та війна

У разі митного оформлення експорту/імпорту контрагентам доведеться подавати брокеру всі документи жорстко визначених форм, навіть за умови спрощення митних процедур, у т. ч. звільнення від сплати мита наразі чи у майбутньому.

Також з іноземними контрагентами доведеться укладати договори у паперовій формі.

Щодо електронної форми договору, то принагідно нагадаємо, що Постановою КМУ від 23.01.2019 р. № 60 затверджений Порядок взаємного визнання українських та іноземних сертифікатів відкритих ключів, електронних підписів, а також використання інформаційно-телекомунікаційної системи центрального засвідчувального органу для забезпечення визнання в Україні електронних довірчих послуг, іноземних сертифікатів відкритих ключів, що використовуються під час надання юридично значущих електронних послуг у процесі взаємодії між суб’єктами різних держав.

Мінцифри у листі від 26.11.2020 р. №1/04-9-6238 поінформувало, що електронні довірчі послуги, які надаються відповідно до вимог нормативно-правових актів, що регулюють правові відносини у сфері електронних довірчих послуг в іноземних державах, визнаються в Україні електронними довірчими послугами того самого виду в разі відповідності хоча б одній з таких умов:

кваліфікований надавач електронних довірчих послуг іноземної держави відповідає вимогам Закону «Про електронні довірчі послуги», що підтверджується центральним засвідчувальним органом (або засвідчувальним центром у разі надання електронних довірчих послуг у банківській системі України та при здійсненні переказу коштів);

кваліфікований надавач електронних довірчих послуг внесений до Довірчого списку держави, з якою Україна уклала відповідний двосторонній або багатосторонній міжнародний договір.

Як зазначає у цьому листі Мінцифри, як відсутність на сьогодні таких договорів, так і кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг іноземної держави, зареєстрованих на території України, ускладнює підписання ЗЕД-контрактів електронними підписами (КЕП). Втім, ситуація може змінитись у будь-який момент. І можливо саме воєнний стан, як форс-мажорна обставина, змусить Уряд і ВРУ змінити умови застосування електронних документів у ЗЕД.

Спеціалісти Земельного фонду можуть надати більш розгорнуті консультації з будь яких юридичних питань, як фізичним особам, так і юридичним особам. У разі потреби надати юридичний супровід щодо спірних правовідносин.

Щодо отримання консультацій та послуг можна звернутись до наших адміністраторів групи написавши в особисті повідомлення.



142 просмотра0 комментариев