Відкриття ринку землі дозволило громадянам вільно купувати та продавати землі сільськогосподарського призначення, які належать їм на праві приватної власності.
Важливим аспектом під час відчуження та набуття земельної ділянки є здійснення перевірки відповідності набувача земельної ділянки сільськогосподарського призначення вимогам законодавства. Одним із етапів перевірки набувача є визначення загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення у його власності.
Як передбачено п.3 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку здійснення перевірки відповідності набувача або власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення вимогам, визначеним статтею 130 Земельного кодексу України» від 16 червня 2021 р. № 637 перевірка відповідності набувача права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення вимогам, визначеним статтею 130 Земельного кодексу України, зокрема стосовно обмежень щодо загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які вправі набувати у власність одна особа, проводиться нотаріусом. За результатами перевірки набувача нотаріус складатиме протокол проведення перевірки.
Загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності громадянина України не може перевищувати 10 000 гектарів. Слід зауважити, що з 1 липня 2021 року і до 1 січня 2024 року загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності громадянина України не може перевищувати 100 гектарів. Зазначене обмеження не поширюється на земельні ділянки, набуті у власність громадянином до набрання чинності раніше згаданим Законом.
Постає запитання, як саме нотаріуси визначають загальну площу земельних ділянок, яка є у власності громадянина або юридичної особи, стосовно якої проводиться перевірка.
Відповідь на це питання міститься в п. 27 Постанови КМУ від 16 червня 2021 р. № 637, в якій чітко визначено, що визначення загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється нотаріусом шляхом співставлення відомостей, отриманих з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Фактично, на нотаріуса покладається обов`язок отримати інформацію з кількох реєстрів, порівняти її та здійснити підрахунок кількості гектар землі у власності набувача, який не повинен перевищувати законодавчо встановлених лімітів.
Слід акцентувати увагу на те, що при визначенні загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення необхідно враховувати декілька важливих аспектів.
По-перше, обмеження щодо площі у 100 га не поширюється на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, набуті у власність до 01.07.21 року, про що прямо вказано в підпункті а) п. 15 Перехідних положень ЗК України. При цьому, обмеження у 100 га стосується виключно громадян України та в період з 1 липня 2021 року по 31 грудня 2023 року. Починаючи з 1 січня 2024 року сумарна кількість землі сільськогосподарського призначення у власності громадянина не повинна перевищувати 10 000 гектар.
По-друге, при встановленні загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, до їх складу включається площа всіх земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які набуваються у власність громадянином. Згідно з положеннями ч.2 ст. 22 ЗК України До земель сільськогосподарського призначення належать:
а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);
б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).
По-третє, п. 20 Постанови КМУ від 16 червня 2021 р. № 637 на нотаріуса покладено обов’язок проводити пошук зареєстрованих прав власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення набувача (власника), особи, з якою набувач (власник) перебуває (перебував) у шлюбі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Вказана вимога прямо випливає із ч. 3 ст. 368 ЦК України, якою встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
З метою перевірки факту належності фізичній особі земельної ділянки сільськогосподарського призначення на праві спільної сумісної власності подружжя нотаріус витребовує від набувача відомості та документи про його перебування у шлюбі, зокрема зареєстрованому за кордоном, та про набуття земельних ділянок сільськогосподарського призначення на праві спільної сумісної власності подружжя, а також використовує відомості Державного реєстру актів цивільного стану громадян шляхом безпосереднього доступу до нього для перевірки отриманої інформації щодо реєстрації та/або припинення шлюбу на території України.
Тому якщо у період з 01.07.21 року до 01.01.24 року другим із подружжя набувача була придбана земельна ділянка сільськогосподарського призначення, і стосовно неї відсутні відомості про особисту приватну власність, то половина вказаної земельної ділянки належить набувачеві, а відтак – обраховується при визначенні граничної площі у 100 гектар.
По-четверте, в силу вимог ч. 2 ст. 130 ЗКУ вважається, що громадянину, крім земельних ділянок, що належать йому на праві власності, також належить право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які перебувають у власності юридичних осіб, в яких громадянину належить право власності на частку у статутному (складеному) капіталі, у пайовому фонді юридичної особи або на окремі акції, паї.
Згідно з правилами п. 26 Постанови КМУ від 16 червня 2021 р. № 637 розмір загальної площі визначається як площа всіх належних юридичній особі земель сільськогосподарського призначення, помноженої на розмір частки такого громадянина, вираженої у відсотках, у статутному (складеному) капіталі, пайовому фонді цієї юридичної особи.
Після проведеної перевірки та за її результатами нотаріус складає протокол проведення перевірки набувача у двох примірниках, один з яких залишається у справах нотаріуса, а другий передається набувачу. Якщо ж за результатами перевірки буде виявлено невідповідність набувача землі сільськогосподарського призначення законодавчо встановленим вимогам, нотаріус відмовлятиме у посвідченні угоди.
Ми створені для того, щоб допомогти громадянам України розібратися із труднощами земельних відносин.
Власникам землі які звертаються до нас за допомогою наші спеціалісти можуть надати більш розгорнуті консультації з питань які вас цікавлять. Незабувайте, що професійна правова допомога допоможе запобігти ризикам для сторін, захистити їх від неправомірних дій та позбавити від неприємних ситуацій.
ЩОДО ОТРИМАННЯ КОНСУЛЬТАЦІЙ ТА ПОСЛУГ МОЖНА ЗВЕРНУТИСЬ ДО @СЕРГІЙ КОНОВАЛОВ НАПИСАВШИ В ОСОБИСТІ ПОВІДОМЛЕННЯ.
Comments