Підстави для витребування з володіння приватизованої земельної ділянки, отриманої у власність членом фермерського господарства на користь держави (постанова Велика Палата Верховного Суду справа No 633/408/18 постанова 20 червня 2023 року)
Для реалізації права на приватизацію землі, визначеного статтею 32 ЗК України та статтею 13 Закону No 973-IV, фізична особа - майбутній засновник фермерського господарства - повинен попередньо отримати земельну ділянку в користування для створення фермерського господарства.
Якщо особа увійшла до складу членів фермерського господарства після його створення, тобто не отримавши для такого створення земельної ділянки, то вона не має права на безоплатне отримання у власність земельної ділянки, яка перебуває у користуванні цього фермерського господарства. Для отримання земельної ділянки у власність вона має звертатися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в загальному порядку, визначеному статтями 116, 118 ЗК України.
Земельна ділянка, що перебуває у користуванні фермерського господарства, може бути передана у власність фізичній особі - члену цього господарства, лише після припинення прав останнього на таку ділянку.
Член фермерського господарства, який отримав земельну ділянку у користування для створення фермерського господарства і раніше не набув права на земельну частку (пай), може цю (отриману ним) земельну ділянку приватизувати у межах розміру земельної частки (паю) за умови припинення права користування нею фермерським господарством. Якщо ж член фермерського господарства не отримував у користування земельну ділянку для його створення, а лише увійшов до складу членів цього господарства, він має право отримати у власність земельну ділянку у передбаченому законом розмірі, проте в загальному порядку, зокрема із земель, які не перебувають у власності чи користуванні фермерського господарства.
Втручання держави в право особи на мирне володіння майном є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного, публічного інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду».
Легітимною метою такого втручання може бути здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або забезпечення сплати податків, інших зборів чи штрафів.
На цьому наголосила Велика Палата Верховного Суду, витребувавши з володіння громадянина на користь держави земельну ділянку у справі за позовом прокуратури (справа No 633/408/18, постанова 20 червня 2023 року).
ІСТОРІЯ СПРАВИ
У листопаді 2018 року заступник керівника Харківської місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом до ГУ Держгеокадастру в Харківській області та гр. Особа 1 про визнання незаконним та скасування наказу, зобов`язання повернути земельну ділянку.
А саме, на думку прокурора, метою отримання земельних ділянок було не створення та ведення фермерського господарства одноосібно або з членами родини, а отримання їх безкоштовно, за пільговою процедурою поза конкурсом, без проведення земельних торгів із подальшою приватизацією.
Позовна заява мотивована тим, що розпорядженням голови Печенізької РДА від 20 листопада 2012 року надано в оренду гр. Особі 2 дві земельні ділянки для ведення фермерського господарства.
30 грудня 2014 року між ГУ Держземагентства у Харківській області та гр. Особі 2 укладено два договори оренди землі, відповідно до яких зазначені вище земельні ділянки передані гр. Особі 2 в оренду на 49 років для ведення фермерського господарства.
15 липня 2015 року гр. особа 2 створено та зареєстровано фермерське господарство, в тому числі на зазначених двох земельних ділянках. Потім гр. особа 2 звернулась до ГУ Держгеокадастру з клопотанням про поділ земельних ділянок. ГУ Держгеокадастру було надано відповідний дозвіл на поділ земельної ділянки.
У подальшому на підставі заяви гр. особа 2 як фізичної особи від 10 лютого 2016 року з нею укладено додаткову угоду до договору оренди землі, відповідно до якої в оренду передаються 13 земельних ділянок.
2 квітня 2016 року відбулись загальні збори засновників та членів ФГ, на яких прийнято рішення провести приватизацію наведених вище земельних ділянок, які перебувають в користуванні фермерського господарства.
12 квітня 2016 року ОСОБА_1 , який є членом ФГ «Олта-А», проте не передавав земельну ділянку до цього господарства як засновник, звернувся до ГУ Держгеокадастру у Харківській області із заявою, в якій просив передати йому у власність земельну ділянку площею 4,6902 га, кадастровий номер 6324681000:02:001:1071, яка перебуває у користуванні ФГ «Олта-А». При цьому підставою передачі він зазначив статтю 118 ЗК України, тобто просив виділити йому земельну ділянку для ведення фермерського господарства на загальних підставах, проте із земель, що вже перебувають у користуванні фермерського господарства.
Згодом члени фермерського господарства подали до ГУ Держгеокадастру заяви про передачу їм у приватну власність відповідних земельних ділянок та 4 травня 2016 року управлінням видано 12 наказів, якими передано у власність фізичним особам 12 земельних ділянок, в тому числі наказом передано у приватну власність гр. А земельну ділянку площею 4,6902 га. І у червні 2016 року за гр. особа 1 зареєстровано право власності на цю земельну ділянку.
8 жовтня 2016 року проведені загальні збори засновників та членів ФГ, на якому прийнято рішення про виключення зі складу членів фермерського господарства гр. особа 1, а 17 січня 2017 року – про ліквідацію господарства.
Враховуючи викладене, прокурор просив визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру про передачу земельної ділянки у власність від 4 травня 2016 року; зобов`язати гр. А повернути у відання держави земельну ділянку площею 4,6902 га; скасувати рішення держреєстратора Печенізької РДА про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Рішенням Печенізького районного суду Харківської області від 13 листопада 2019 року в задоволенні позову прокурора відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного суду від 10 листопада 2020 року апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області задоволено. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ГУ Держгеокадастру, передаючи у власність гр. особа 1 для ведення фермерського господарства земельну ділянку у розмірі частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства на підставі спрощеної процедури, без проведення земельних торгів, не пересвідчилось в його спроможності вести фермерське господарство, тобто самостійно виробляти (вирощувати) товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією, відповідно до задекларованої в заяві мети, не перевірило, чи не є така заява штучним створенням фермерського господарства з метою спрощеного, пільгового отримання земельної ділянки для використання її іншими суб`єктами господарювання в обхід передбаченої законом процедури - проведення прилюдних торгів.
У грудні 2020 року гр. особа 1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Харківського апеляційного суду від 10 листопада 2020 року, у якій просить скасувати зазначену постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Об`єднаної палати КЦС від 5 вересня 2022 року справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ключовим питанням у справі, що переглядається, є застосуваннястатті 32 ЗК України та статті 13 Закону України «Про фермерське господарство» в контексті того, чи має право член фермерського господарства на виділення йому у власність земельної частки (паю) із земель цього господарства.
На думу Великої Палати Верховного Суду апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що передача спірної земельної ділянки у власність гр. особа 1 із подальшою реєстрацією за ним права власності є незаконними.
ГУ Держгеокадастру у Харківській області, передаючи ОСОБА_1 у власність для ведення фермерського господарства земельну ділянку у розмірі частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, в тому числі ріллі площею 4,6902 га (кадастровий номер 6324681000:02:001:1071) на підставі спрощеної процедури, без проведення земельних торгів, не пересвідчилося в дійсності його спроможності та намірах вести фермерське господарство - самостійно виробляти (вирощувати) товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією, відповідно до задекларованої у заяві мети, та чи не є така заява штучним використанням процедури отримання земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства поза передбаченим законом обов`язковим проведенням земельних торгів, зокрема для використання цієї
ділянки іншими суб`єктами господарювання,. Тому поведінка ГУ Держгеокадастру у Харківській області у спірних правовідносинах теж не була добросовісною.
Таким чином, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що передача спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 із подальшою реєстрацією за ним права власності є незаконними. Втручання у його право на мирне володіння спірною земельною ділянкою ґрунтується на законі, про що зазначено вище. Легітимною метою такого втручання є публічні інтереси у контролі за раціональним використанням сільськогосподарських земель, які є обмеженим природним ресурсом. З огляду на недобросовісність поведінки у спірних правовідносинах як ГУ Держгеокадастру у Харківській області, так і ОСОБА_1 , втручання у право останнього на мирне володіння спірною ділянкою та її повернення у володіння власника будуть пропорційними зазначеній легітимній меті і, враховуючи встановлені обставини справи, не становитимуть для ОСОБА_1 надмірного тягаря.
Отже, Велика Палата постанову Харківського апеляційного суду від 10 листопада 2020 року скасувала в частині визнання незаконним та скасування наказу ГУ Держгеокадастру про передачу земельної ділянки у власність від 4 травня 2016 року та в частині скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Разом з тим, Велика Палата вирішила: Постанову Харківського апеляційного суду від 10 листопада 2020 року в частині зобов`язання ОСОБА_1 повернути у відання держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області земельну ділянку площею 4,6902 га (кадастровий номер 6324681000:02:001:1071) змінити, виклавши мотивувальну частину у редакції цієї постанови, а резолютивну частину в такій редакції: «Витребувати з володіння ОСОБА_1 на користь держави земельну ділянку площею 4,6902 га (кадастровий номер 6324681000:02:001:1071)»
Отже, ураховуючи правові висновки, викладені у Постанові ВП Верховного Суду можливо зазначити, що член фермерського господарства, який отримав земельну ділянку у користування для створення фермерського господарства і раніше не набув права на земельну частку (пай), може цю (отриману ним) земельну ділянку приватизувати у розмірі земельної частки (паю). Якщо ж член фермерського господарства не отримував у користування земельну ділянку для його створення, а лише увійшов до складу членів цього господарства, він має право отримати у власність земельну ділянку у передбаченому законом розмірі, проте в загальному порядку, зокрема із земель, які не перебувають у власності чи користуванні фермерського господарства.
І як висновок необхідно дотримуватись вимог законодавства з самого початку етапу приватизації, що включає в себе складання процесуальних документів із зазначенням законних підстав наявності прав для приватизації земельної ділянки. В свою чергу, нагадуємо, що Земельний Фонд України завжди готовий Вам надати таку правову допомогу. У разі необхідності пишіть в особисті повідомлення Сергію Коновалову.
Щодо отримання консультацій та послуг можна звернутись до нашого адміністратора https://www.facebook.com/profile.php?id=100000061951018написавши в особисті повідомлення, або зателефонувати за номером +380674056955
Все буде Україна
Також, долучайтесь до нас у соціальних мережах:
• Telegram https://t.me/zemfondukraine
• Facebook https://www.facebook.com/groups/zemfondua
• Наш сайт https://www.zemfond.net