На цьому тижні однією з головних тем для обговорення землевпорядною спільнотою є прийнятий 28 квітня у другому читанні законопроект №2194 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції в сфері земельних відносин».
Майже з самого початку його обговорення думками та висновками фахівці та політики розійшлися по різні боки барикад.
Для об’єктивного аналізу ситуації що склалась необхідно відповісти на прості запитання: чи потрібно рухати стару як світ земельну реформу, а також на скільки ефективними є запропоновані зміни?
Кожен свідомий громадянин розуміє, що реформа має змінювати щось застаріле, неефективне і неактуальне на якісне, краще та спрощене. Отже рухати земельну реформу, не кажучи про її завершення просто необхідно. А от щодо запропонованих нововведень, на разі запитань більше ніж відповідей.
Не потрібно бути великим фахівцем, щоб зрозуміти, що якщо приймають закон з неймовірним прискоренням (3128 правок за 6 позачергових засідань), це означає що без нього далі ніяк. Так от насправді так і є, бо і функціонування анонсованого на 01 липня ринку і діяльність землевпорядної галузі просто зайшли в глухий кут.
Сьогодні ми торкнемось лише окремих аспектів цих змін, оскільки більшість нововведень потребують подальшого відображення в постановах Кабінету Міністрів України та реформування земельної галузі держави в цілому та розтягуються у часі до 2025 року.
Давайте зосередимо увагу на тому, як проголосовані зміни вплинуть на простих людей, чи зможуть нововведення захистити права та законні інтереси громадян і на що варто звернути увагу, аби чітко розуміти стосується це вас чи ні.
Отже, перше і головне, що цікавить сьогодні громадян, чи скасовується безоплатна приватизація?
У цій частині змін не має, все залишається як і раніше, кожен громадянин і надалі може реалізувати своє право на безоплатне отримання земельної ділянки у власність. Закон 2194 взагалі не торкається цього питання він не спрощує і не ускладнює цю процедуру.
По-друге, хто ж буде розпорядником земель? Анонсована передача повноважень з розпорядження землями на місця (до ОТГ), залишається не стовідсотковою.
Держгеокадастр не відмовився від цих повноважень і надалі буде розпоряджатись земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності, які перебувають у користуванні державних сільськогосподарських підприємств (закон скасовує поняття особливо цінних ґрунтів, тому це відкриває можливість роздержавлення «не рентабельних» підприємств та передачу їхніх земель у власність або оренду).
Але пересічним громадянам ці зміни «не загрожують», тому традиційними залишаються походи до ОТГ та пошук вільних ділянок з поміж земель запасу.
По-третє, що стосується орендних відносин, варто звернути увагу що згідно із змінами якщо власник здає свою ділянку в оренду, то подальшу долю ділянки вирішує виключно орендар, зокрема:
орендар має переважне право на викуп вашої земельної ділянки, а ви не маєте права без годи орендаря передати власну ділянку під заставу або внести її до статутного капіталу;
особливо яскраво виглядає право орендаря без згоди власника земельної ділянки вносити її під заставу та відчужувати право оренди (продати це право іншій особі)
обмежуючи права власників земельних ділянок, які передали свої наділи на тривалий термін в частині можливості їх відчуження, теж спровокувало появу суперечностей. Зокрема власник повинен спочатку домовлятись з орендарем у якого переважне право купівлі (що вже не сприятливий чинник для утворення ринкової ціни на землю).
для орендарів нововведеннями передбачені окремі «цікавинки», так згідно ст.652 Цивільного кодексу України договір може бути розірваний у зв’язку з істотною зміною обставин (тобто на момент його укладення жодна із сторін не могла передбачити такі суттєві зміни в законодавстві), що фактично дасть можливість через суд розірвати будь-який договір оренди, тим більше що така судова практика давно існує.
Це лише крапля у морі тих змін, які тягне за собою згаданий Закон, а тому далі буде…
Comments