Трудові відносини в умовах війни

Обновлено: 22 июл.

Юрист Земельного Фонду України,

Ірина Назаренко

В попередніх публікаціях вже були освітлені найголовніші зміни, які відбулися з набуттям чинності новоприйнятого Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», проте з огляду на питання, які хвилюють, як роботодавців, так і працівників, спробую пояснити деякі ключові моменти в правильному застосуванні під час урегулювання трудових відносин протягом дії правового режиму – воєнний стан на території нашої неньки.

Так, 24 березня 2022 року набув чинності Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" № 2136-IX від 15 березня 2022 року. До питань, не врегульованих даним Законом, як і раніше, застосовуються норми законодавства про працю. На період дії воєнного стану також вводяться обмеження права на працю та страйк. Серед іншого, даним Законом передбачені наступні зміни.

· Укладення трудового договору. Форма трудового договору визначається за згодою сторін. Навіть якщо сторони не укладають письмовий трудовий договір (у формі окремого документу), видати наказ про прийняття на роботу та повідомити податкові органи про початок роботи потрібно. Також, роботодавець тепер може встановлювати випробування для працівників без винятку (при цьому, строк випробування залишається без змін – три місяці) та укладати строкові договори у разі браку робочої сили. Строковий договір може бути укладено на період дії воєнного стану або для заміщення відсутніх працівників.

· Переведення та зміна істотних умов праці. Закон дозволяє перевести працівника на роботу, не обумовлену трудовим договором, без згоди (з певними виключеннями). Таке переведення можливе лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, або якщо є загроза для життя працівника. Також, скасовано вимогу про двомісячне попередження про зміну заробітної плати, режиму роботи та інших умов праці.

· Звільнення з ініціативи працівника. Законом розширено підстави для звільнення за власним бажанням без необхідності двотижневого відпрацювання. Серед іншого, працівник може звільнитися за власним бажанням у зв'язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташована підприємство, якщо існує для нього загроза (крім випадків залучення до суспільно корисних робіт або виконання робіт на об'єктах критичної інфраструктури).

· Звільнення з ініціативи роботодавця.** **Працівника тепер можна звільнити у період тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці (крім відпустки через вагітність або догляду за дитиною). Водночас датою звільнення має бути перший робочий день після закінчення тимчасової непрацездатності або відпустки. Відповідно до роз'яснень Мінекономіки, таке звільнення має відбуватися за наявності підстав для звільнення з ініціативи роботодавця, а не через тимчасову непрацездатність або відпустку. Також, згоду профспілки для звільнення працівника у період дії воєнного стану отримувати не треба, але певні виключення залишаються.

· Призупинення дії трудового договору. Закон вводить новий інструмент - призупинення дії трудового договору, коли робота працівнику не надається та не оплачується. При цьому трудові відносини тривають. Таке призупинення можливе, якщо неможливо надати та виконувати роботу. Цікавим є положення про відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат державою-агресором. Механізм такого відшкодування ще не розроблено, але він має з'явитися. Будемо в це вірити, та робити все можливе щодо втілення такого механізму у життя.

· Робочий час. Максимальну можливу тривалість робочого часу збільшено до 60 годин на тиждень (або 50 годин - у разі скороченого робочого часу). Збільшення тривалості робочого часу має бути обґрунтованим виключно потребою ефективної діяльності компанії в сфері оборони та забезпечення життєдіяльності населення. Також, на період дії воєнного стану не діють положення щодо скороченого робочого дня напередодні свят, обмеження надурочних робіт, перенесення вихідних днів тощо.

· Оплата праці. Компанія не буде нести відповідальність за порушення строків виплати заробітної плати, якщо доведе, що порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або форс-мажору. Але звільнення компанії від відповідальності за несвоєчасну виплату заробітної плати не звільняє від обов'язку виплати заробітну плату.

· Колективний договір та профспілки. Компанія має право зупинити дію окремих положень колективного договору у період дії воєнного стану. Разом з тим, Мінекономіки рекомендує перед прийняттям такого рішення провести консультації зі стороною працівників та поінформувати її про прийняте рішення. Не менш важливим є те, що на період дії воєнного стану компанії не зобов'язані відраховувати кошти профспілкам на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу.

· Відпустки.** **Тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки залишається без змін (24 календарні дні). Відповідно до Мінекономіки, працівникові можуть бути надані додаткові відпустки, соціальні та інші відпустки. Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, різниця днів відпустки не втрачається, а має бути надана після закінчення воєнного стану. При цьому працівнику можуть відмовити у наданні відпустки (крім відпустки через вагітність або для догляду за дитиною), якщо працівник залучений до виконання робіт на об'єктах критичної інфраструктури. Також, у підприємства з'явилася можливість надання відпустки без збереження заробітної плати на прохання працівника без обмежень щодо максимальної тривалості такої відпустки.

Слід звернути особливу увагу на той факт, що цей Закон діє протягом воєнного стану та втрачає чинність з дня припинення або скасування воєнного стану з певними винятками. Не дивлячись на те, що даний Закон врегулював ключові питання трудового законодавства у воєнний час, реалізація положень цього Закону часто викликає багато питань через відсутність детальних роз'яснень та практики. Ймовірно, що строк дії воєнного стану буде невдовзі продовжений ще, нажаль. Відповідно, працівникам та роботодавцям необхідно враховувати вищезазначені зміни та слідкувати за роз'ясненнями та рекомендаціями державних органів, а також подальшими змінами трудового законодавства.

Спеціалісти Земельного фонду можуть надати більш розгорнуті консультації з будь яких юридичних питань, як фізичним особам, так і юридичним особам. У разі потреби надати юридичний супровід щодо спірних правовідносин.

Щодо отримання консультацій та послуг можна звернутись до наших адміністраторів групи написавши в особисті повідомлення.



264 просмотра0 комментариев