Даний пост спрямований на підвищення юридичної обізнаності підписників групи «Земельний фонд України», зокрема в галузі спадкового права.
Питання спадкування є актуальним практично для кожного громадянина оскільки з настанням певних життєвих обставин виникає необхідність успадковувати або не успадковувати права та обов’язки, належні спадкодавцеві, саме тут необхідно розуміти загальні положення про спадкування, які в свою чергу регулюються Цивільним кодексом України (Книга 6 ЦК УКраїни).
Загальні положення про спадкування.
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1216, 1217 ЦК України).
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Відповідно до ст. 9 ЦК України- правоздатність громадянина виникає в момент його народження і припиняється зі смертю.
Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Спадкоємець має право прийняти спадщину або відмовитись від її прийняття.
Відмова від права на спадщину є безумовною та беззастережною.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Склад спадщини.
До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
До складу спадщини не входять права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені ст. 608 ЦК України.
Спадкування за законом. Черговість.
Законодавство України, натомість від законодавства УРСР передбачає 5 (п’ять) черг спадкування (ст.ст. 1261-1265 ЦК України).
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.
У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
У п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення, а також у п'яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім'ї.
Утриманцем вважається неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім'ї спадкодавця, але не менш як п'ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування.
Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.
Спадкоємці за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.
Спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.
В разі виникнення питань щодо спадкування звертайтесь до консалтингової компанії «Земельний фонд України», спеціалісти якої нададуть вам послуги в галузі спадкового права, оформлення спадщини, захисту інтересів у спадкових спорах, поділу спадщини, допоможуть здійснити збір документів для оформлення спадщини.
НПА:
1. Конституція України;
2. Цивільний кодекс України.
Comments