Законодавством України передбачено можливість визнання потенційних спадкоємців такими, що втратили право на спадщину у випадку їх недоброчесної поведінки відносно спадкодавця і, відповідно, позбавлення права на отримання у спадщину будь-якого майна або грошових коштів.
Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (стаття 1222 Цивільного кодексу України). Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин.
Статтею 1224 Цивільного кодексу України передбачений перелік підстав, за наявності яких право на спадкування у певних осіб не виникає. Тобто вони усуваються від права на спадкування як за заповітом, так і за законом.
Усунення від права на спадкування спадкоємців за законом та за заповітом можливе виключно на підставі рішення суду.
Підстави усунення від права на спадкування:
Особи умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на життя спадкоємців (це не стосується осіб, які вчинили такий замах, але спадкодавець, знаючи про це, все ж призначив їх своїми спадкоємцями за заповітом).
Документом, що підтверджує протиправність дій таких осіб є вирок суду, що набрав законної сили. Виключення становить позбавлення життя спадкодавця через необережність. В такому разі особа все ж таки залишається спадкоємцем.
Особи умисно перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни або скасувати заповіт і цим сприяли виникненню права на спадкування у них самих чи в інших осіб або сприяли збільшенню їхньої частки у спадщині (наприклад примушення до складання заповіту, примушення інших спадкоємців чи когось одного із них відмовитися від заповіту, а відказоодержувачів — від заповідального відказу).
В такому випадку питання про визнання спадкоємців такими, що втратили право на спадщину вирішується судом шляхом ухвалення рішення в порядку цивільного судочинства, або вироку суду у кримінальній справі.
Не мають права на спадкування за законом батьки після дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав і їхні права не були поновлені на час відкриття спадщини.
Батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов’язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом.
Одна після одної особи, шлюб між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням суду.
За рішенням суду особаможе бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Внаслідок визнання одного із спадкоємців таким, що втратив право на спадщину його частка пропорційно ділиться між іншими спадкоємцями.
Comments