САМОВІЛЬНЕ ЗАЙНЯТТЯ?

У читачів досить часто виникають питання щодо порушень земельного законодавства.

Розглянемо сьогодні одне з найпоширеніших - самовільне зайняття земельної ділянки. Що це таке та яка відповідальність у разі його доведення.

ü Самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

ü Тобто, не вважається самовільним зайняттям земельної ділянки, коли орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування прийняв рішення про її передачу у власність або надання у користування (оренду). Даний перелік рішень є вичерпним. У разі використання земельної ділянки за наявності будь-яких інших рішень зазначених органів (наприклад, про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки, про погодження місця розташування об'єкту тощо), дані дії слід кваліфікувати як самовільне зайняття земельної ділянки.

ü Також не вважається самовільним зайняттям земельної ділянки, коли щодо неї вчинено відповідний правочин (тобто, укладена відповідно до законодавства цивільно-правова угода).

ü Відповідно до статті 377 ЦК України, статей 120, 125 ЗК України та принципу слідування юридичної долі земельної ділянки долі нерухомості, у разі переходу права власності на об'єкт нерухомості у встановленому законом порядку право на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на розташовані на земельній ділянці об'єкти, оскільки право власності на будівлі з усіма відповідними власності складовими - володінням, користуванням, розпорядженням ними, неможливе без перебування у власника будівель земельної ділянки, на якій розташовані об'єкти нерухомості, у власності або користуванні. Тобто, не вважається самовільним зайняттям земельної ділянки у разі відсутності реєстрації права на земельну ділянку, на якій розташоване майно, право на яке зареєстроване,.

ü Відповідно до пункту «б» частини першої статті 211 Земельного кодексу громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

ü Установлення факту самовільного зайняття та використання земельних ділянок здійснюється відповідно до Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення – відповідно до Інструкції, затвердженої наказом Мінагрополітики від 19.01.2017 №6 та КУпАП.

ü Постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 року № 963 затверджена Методика визначення розміру шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву (родючого шару грунту ) без спеціального дозволу.

ü Самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

ü Вирішуючи питання про наявність ознак самовільного зайняття земельної ділянки, необхідно враховувати, що саме по собі користування земельною ділянкою за відсутності документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого користування земельною ділянкою як самовільного її зайняття. Тобто, самовільне зайняття земельної ділянки не є тотожним користування земельною ділянкою за відсутності належним чином оформлених документів на неї.



0 просмотров0 комментариев