Підстави припинення права користування земельною ділянкою

ДОБРОГО ДНЯ ДРУЗІ!**

***Сьогодні поговоримо, про захист права власності та визнання незаконним акта, що порушує право власності. Звісно однієї статті замало щодо освітлення такої змістовної теми, тому буду радий бачити ваші питання в коментарях, на які я та фахівці Земельний фонд України будемо на них надавати квалфіковані відповіді. ***

Земельним законодавством визначені й підстави припинення права користування земельною ділянкою.

Такими, підставами припинення права користування земельною ділянкою є:

а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д) систематична несплата земельного податку або орендної плати;

е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;

є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини;

ж) передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об’єктом державно-приватного партнерства або об’єктом концесії.

Здавалось би, що все передбачено, проте на практиці буває й таке.

Для прикладу розглянемо, як показову справу № 922/4259/19 за позовом Селянського (фермерського) господарства «АЛІНА» (надалі – СФГ «АЛІНА») до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (надалі – ГУ Держгеокадастру) про визнання недійсним і скасування наказу «Про впорядкування земельно-облікових відомостей», а також визнання таким, що набуло право постійного користування СФГ "АЛІНА" на земельну ділянку площею 50,0000 га, розташовану на території земель Перекіпської сільської ради Валківського району Харківської області (далі – Перекіпська сільрада), на підставі державного акта на право користування землею 1993 року серії Б № 074158, зареєстрованого в Книзі записів державних актів за № 50 (далі – державний акт на право користування землею 1993 року).

Так, з моменту реєстрації селянського (фермерського) господарства як юридичної особи обовязки землекористувача земельної ділянки несе створене фізичною особою СФГ "АЛІНА", а не фізична особа засновник, на імя якої видано державний акт на право користування землею і смерть фізичної особи засновника не є підставою для припинення права постійного користування земельною ділянкою у розумінні положень статті 141 Земельного кодексу України, та, відповідно, не впливає на можливість користування СФГ "АЛІНА" спірною земельною ділянкою на праві постійного користування, яке ГУ Держгеокадастру не визнає.

ГУ Держгеокадастру заперечувало та просило відмовити у позовних вимогах, зокрема зазначивши, що право користування земельною ділянкою, що виникло в фізичної особи-засновника СФГ «АЛІНА» на підставі державного акта на право користування земельною ділянкою 1993 року, припинилося зі смертю такої особи і до його спадкоємців не перейшло, а за СФГ "АЛІНА" право власності чи користування спірною земельною ділянкою зареєстровано не було, отже, підстав для задоволення позову немає.

Приймаючи рішення по справі суди виходили із того, що з моменту державної реєстрації СФГ "АЛІНА" землекористувачем земельної ділянки, яка була надана громадянину фізичній особі - засновнику цього господарства для ведення фермерського господарська, стало безпосередньо СФГ "АЛІНА", оскільки з моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі норм права набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки.

***При цьому одержання громадянином-засновником правовстановлюючого документа на право користування земельною ділянкою для ведення саме селянського (фермерського) господарства є необхідною передумовою державної реєстрації та набуття селянським (фермерським) господарством правосуб`єктності як юридичної особи. ***

Право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним. У разі смерті громадянина (засновника селянського фермерського господарства) відповідні правомочності та юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки, яку було надано засновнику саме для ведення фермерського господарства, зберігаються за цією юридичною особою до часу припинення діяльності фермерського господарства у встановленому порядку. Дії органів державної влади, спрямовані на припинення права користування земельною ділянкою поза межами підстав, закріплених у земельному законодавстві, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.

ВАЖЛИВО!!! Зазначена показова справа, на підставі якої ВСУ зробив висновки щодо застосування відповідних норм законодавства у вирішенні спірних питань, свідчить проте, що треба боротися та виборювати своє право і йти до кінця!



0 просмотров0 комментариев

Недавние посты

Смотреть все