top of page
Фото автораСергій Коновалов

Права Фермерського господарства на земельну ділянку сільськогосподарського призначення


Права Фермерського господарства на земельну ділянку сільськогосподарського призначення після відкриття «ринку землі»

З 1 липня 2021 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» згідно якого власники паїв отримають можливість продавати, відчужувати свої земельні ділянки. Проте даним законом встановлюються деякі обмеження щодо продажу відчуження земельних ділянок:

Хто може купувати земельні ділянки?

До 01 січня 2024 року забороняється купівля-продаж або відчуження в інший спосіб на користь юридичних осіб земельних ділянок, які перебувають у приватній власності і віднесені до земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства.

Українські юридичні особи отримають можливість купувати земельні паї лише з 01 січня 2024 року.

Проте скасування заборони на відчуження земельних ділянок с/г призначення приватної власності буде здійснюватися з певними обмеження щодо площі земельних ділянок на одну особу.

• Для фізичних осіб загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності громадянина України не може перевищувати 100 га;

• Юридичні особи починаючи з 01 січня 2024 року отримають можливість набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення в межах 10 000 га;

Яким чином Фермерське господарство може отримати у користування земельну ділянку?

На сьогоднішній день Фермерські господарства не мають права купувати земельні ділянки, проте вихід є!

Важливим аспектом під час купівлі земельної ділянки є переважне право тому давайте розглянемо, хто ж має переважне право на купівлю земельної ділянки.

Статтею 130-1 Земельного кодексу України, переважне право купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення мають такі суб’єкти:

у першу чергу - особа, яка має спеціальний дозвіл на видобування корисних копалин загальнодержавного значення (металічні руди кольорових металів, металічні руди благородних металів, металічні руди рідкіснометалевих та рідкісноземельних металів, радіоактивних металів, електро- та радіотехнічна сировина), якщо відповідно до інформації, отриманої з Державного земельного кадастру, така земельна ділянка знаходиться в межах ділянки надр, наданої такій особі у користування, крім земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухомого майна (будівлі, споруди), що перебувають у власності особи, яка використовує земельну ділянку на праві власності, оренди, емфітевзису, суперфіцію, а також крім земельних ділянок для садівництва;

у другу чергу - орендар земельної ділянки, який може реалізувати таке право у разі відсутності суб’єкта першої черги або відмови суб’єкта першої черги від реалізації такого права

Оскільки, на сьогоднішній день юридичні особи не мають можливості купувати земельні ділянки, проте Земельним кодексом передбачено право на передачу переважного права на придбання земельної ділянки іншій особі, яка відповідно до закону може набути у власність таку земельну ділянку ( ч.5 ст. 130-1 Земельного кодексу України). З наведеного положення можна зробити висновок, що юридична особа має право передати своє переважне право на купівлі земельної ділянки фізичній особі.

Аналіз судової практики дає можливість нам виділити цікавий аспект, що землі, які знаходяться у приватній власності засновника Господарства чи знаходиться у нього на праві постійного користування після отримання у постійне користування земельної ділянки, наданої для ведення селянського (фермерського) господарства, та проведення державної реєстрації такого господарства, постійним користувачем цієї ділянки є відповідне господарство, а не громадянин, якому надавалась земельна ділянка.

Таким чином, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб'єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа.

Отже, у разі становлення Засновником власником земельної ділянки, право користування має і Фермерське господарство, що дає змогу використовувати земельну ділянку задля ведення господарської діяльності.

Ще одним способом отримання у користування земельної ділянки Фермерським господарством є внесення відповідної ділянки члена фермерського господарства до складеного капіталу Господарства.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про фермерське господарство», Землі фермерського господарства можуть складатися із:

земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі;

земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності;

земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди

Також статтею 19 ЗУ «Про фермерське господарство» передбачено, що до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Отже, таким чином член ФГ має право вносити будь-яке своє майно до складеного капіталу господарства. Крім того, внеском може бути право власності (на земельну ділянку, будівлю, споруду) або право користування. В установчому документі Господарства має фіксуватися порядок формування складеного капіталу.

Підсумовуючи вищевикладене, можна зробити висновок, набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення», який набрав чинності 01.07.2021 року, є першим кроком у реформуванні «ринку землі», а тому варто бути обізнаним та готовим до змін, щоб не потрапити у проблемну ситуація та з користю використати нововведення у законодавство.


У разі необхідності отримання консультації звертайтеся в особисті повідомлення до адміністратора Земельного фонду України – Сергія Коновалова.




15 просмотров0 комментариев

Comentários


bottom of page