Оренда земель державної та комунальної власності

Орендні відносини в галузі земельного права займають без перебільшення особливе місце. Ми досить часто говоримо у своїх публікаціях про оренду земель в приватному секторі, але в країні, яка має потужний аграрний потенціал, а також безмежні перспективи економічного та промислового розвитку, оренді земель державної та комунальної власності варто приділити окрему увагу.

​Ключовими нормативно-правовими актами, що регулюють орендні відносини земель державної та комунальної власності є: Земельний кодекс України, Цивільний кодекс України та Закон України «Про оренду землі».

​Орендодавцями земель державної власності виступають органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування, на відміну від них, земельні ділянки комунальної форми власності передаються в оренду сільськими, селищними, міськими радами в межах повноважень, визначених законом.

​Головною особливістю оренди земель державної та комунальної власності є обов’язковість їх передачі в оренду виключно на умова аукціону, тобто проведених у визначений чинним законодавством спосіб земельних торгів. Винятком є вичерпний перелік обставин, що дозволяє передати в оренду земельну ділянку державної або комунальної власності без проведення земельних торгів.

​Так, ст. 134 Земельного кодексу України визначає, що земельні ділянки державної чи комунальної власності передаються в користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) окремими лотами на конкурентних засадах (на земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Разом з тим, частина друга зазначеної норми дає нам вичерпний перелік земельних ділянок, які не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах, а саме:

розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб;

• використання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, та спеціального водокористування відповідно до отриманих дозволів;

• використання релігійними організаціями, які легалізовані в Україні, земельних ділянок під культовими будівлями;

• будівництва об'єктів, що в повному обсязі здійснюється за кошти державного та місцевих бюджетів;

• надання земельних ділянок підприємствам, установам і громадським організаціям у сфері культури і мистецтв під творчі майстерні;

• надання земельних ділянок в оренду для реконструкції кварталів застарілої забудови, для будівництва соціального та доступного житла, якщо конкурс на його будівництво вже проведено;

• розміщення іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій;

• надання земельної ділянки, викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності;

• надання земельних ділянок державної або комунальної власності для потреб приватного партнера в рамках державно-приватного партнерства;

• надання земельної ділянки замість викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності та повернення такої земельної ділянки колишньому власнику чи його спадкоємцю (правонаступнику), у разі якщо така потреба відпала;

• будівництва, обслуговування об’єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, мультимодальних терміналів, об’єктів зв’язку та дорожнього господарства (крім об’єктів дорожнього сервісу);

• будівництва об'єктів забезпечення життєдіяльності населених пунктів (сміттєпереробних об'єктів, очисних споруд, котелень, кладовищ, протиерозійних, протизсувних і протиселевих споруд);

передачі громадянам земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби, для городництва;

• надання земельних ділянок суб'єктам господарювання, що реалізують відповідно до Закону України "Про особливості провадження інвестиційної діяльності на території Автономної Республіки Крим" зареєстровані в установленому порядку інвестиційні проекти;

поновлення договорів оренди землі, укладення договорів оренди землі на новий строк з використанням переважного права орендаря;

• передачі в оренду, концесію майнових комплексів або нерухомого майна, розташованого на земельних ділянках державної, комунальної власності;

• надання в оренду земельних ділянок індустріальних парків керуючим компаніям цих індустріальних парків;

• надання земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

надання в оренду земельних ділянок під польовими дорогами, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення;

надання в оренду земельних ділянок під полезахисними лісовими смугами, що обслуговують масив земель сільськогосподарського призначення;

• надання земельної ділянки державної або комунальної власності в користування (оренду) інвестору із значними інвестиціями для реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями.

 

Варто звернути увагу на виділені іншим шрифтом (підкреслені) пункти, адже саме їх можна застосувати у тому випадку, коли громадянин України має намір отримати земельну ділянку в оренду без проведення земельних торгів.

Таким чином, наше законодавство регулює передачу в оренду земель державної та комунальної власності, та на відміну від приватного сектору, є запобіжником заниженої орендної плати та суб’єктивності вибору орендаря.


Шановні учасники групи #ЗемельнийфондУкраїни, користуйтесь нашими порадами та діліться ними з знайомими, а якщо виникнуть питання щодо цієї теми чи будь якої іншої, то наші фахівці мають всі необхідні можливості аби надати якісну консультацію та кваліфіковану допомогу кожному.

Також, долучайтесь до нас у соціальних мережах:

335 просмотров0 комментариев