МІНІМАЛЬНИЙ ПОДАТОК МІФ ЧИ РЕАЛЬНІСТЬ

Нікому й досі не дає спокою зареєстрований в Верховній Раді України законопроект 3131-д, яким законодавець хоче запровадити так званий мінімальний податок на паї. Зазначений законопроект має на меті виведення з тіні ринок агропродукції. Проте, постраждати можуть й власники невеликих паїв. Якщо законопроект буде втілено в життя українського законодавства, то він вдарить першочергово по дрібних фермерах, змушуючи останніх здавати свої паї в оренду офіційно або взагалі продати землю. Вищевказаний законопроект внесе зміни до Податкового кодексу України та інших законів щодо детінізаці виробництва сільськогосподарської продукції. Даний документ має низку підводних каменів та вводить поняття "поставлене податкове зобов'язання" (ПНО). Суть полягає в наступному: якщо у вас є земля і ви не здаєте її в оренду, то зобов'язані сплачувати 5% від її нормативної грошової оцінки (НДО) у вигляді податку. Слід зазначити, що в Україні середня вартість одного гектара землі по НДО становить близько 30 тисяч гривень, звідси податкове зобов'язання становитиме в середньому 1,5 тисячі гривень з гектара на рік. Якщо порахувати, що середній розмір паю становить близько 4 гектара, то сума податкового зобов'язання власнику паю обійдеться близько 6 тисяч гривень. Депутати вважають, що таким чином вони будуть боротися з тими, хто вирощує сільгосппродукцію без сплати податків, а також з тими, хто купив землю для перепродажу та чекає, що ціна на неї зросте. За логікою нардепів, за землю потрібно буде платити податок, навіть якщо вона «під парою», тобто - «відпочиває». А якщо ви офіційно, на підставі зареєстрованих відповідно до законодавства договорів, здаєте землю в оренду, то такий податок платити не потрібно. Точніше, не потрібно платити власнику особисто, за них це має зробити орендар. Суть ПНО у тому, що якщо орендар заплатить сумарно податків більше, ніж становить ПНО, то ніяких додаткових податків платити не потрібно. Якщо ж він заплатив менше, то різницю доведеться доплатити. Держава вважає, що власник землі, якщо не використовує її офіційно, то обов'язково або здає її не офіційно в оренду, або вирощує щось там на продаж. До речі, великі аграрії обома руками "за" за такий законопроект і зрозуміло чому. Під його дію вони не підпадають, бо й так сплачують багато податків, а свою підтримку пояснюють турботою про податкові надходження у бюджет. Своєю чергою незалежні економічні експерти кажуть, що результатом введення даного законопроекту може стати дискримінація власника землі з боку покупців чи орендарів. Законопроєкт абсолютно не враховує ризиків, пов’язаних із обробітком землі. Тобто депутати розглядають землю як вічний генератор доданої вартості. Те, що може бути посуха, град, повінь або нашестя комах, які призведуть до неврожаю і збитків фермера, вони не враховують. Існують ще й підприємницькі ризики у вигляді рейдерства, псування врожаю тощо - обставин, які призводять до збитків. Якщо зараз фермер платить певну суму, то у разі прийняття цього законопроєкту йому доведеться порівнювати суму сплачених податків із поставленим податковим зобов’язанням. А з огляду на механізми адміністрування податків в Україні, це може призводити до зловживань з боку податківців, які будуть проводити зустрічні перевірки і виписувати фермеру штрафи. Отже, замість того, щоб займатися вирощуванням врожаю, фермер витрачатиме час на спілкування з податківцями. Очевидно, що новий податок вдарить по дрібних фермерських і домашніх господарствах. У разі прийняття законопроєкту права власників сільгоспземлі буде порушено на користь орендарів. Роблячи аналіз законопроекту можна виділити наступні новели та особливості.

  1. Введення формули розрахунку поставленого податкового зобов’язання за податковий звітний рік, а також введено тимчасові значення для нового коефіцієнту «К».

  2. Змінено підхід до поставленого податкового зобов’язання, зокрема коли таке зобов’язання не підлягає розрахуванню.

3.Визначено перелік випадків, коли контролюючий орган визначає загальне поставлене податкове зобов’язання для суб’єктів оподаткування.

  1. Зазначено граничний строк звернення суб’єкта оподаткування з метою оскарження розрахунків контролюючого органу.

  2. Зменшено розмір земельної ділянки як бази оподаткування з 2 гектарів на 1 гектар.

  3. Законопроект містить перелік фінансових санкції за недотримання вимог вказаного Проєкту.

Висновок Який виходить із аналізу, наразі складно сказати, чи всі ці зміни на краще, а також чи дійсно законотворці дослухалися до коментарів бізнесу. Оскільки перелік таких пропозицій та зауважень відсутній у загальному доступі, нам залишається лише спостерігати за подальшим статусом Законопроєкту № 3131-д, а можливо й за створенням ще низки схожих законопроєктів. Спеціалісти Земельного фонду можуть надати більш розгорнуті консультації щодо декларування, нарахування, сплати та оскарження нарахування податків і зборів, як фізичним особам, так і юридичним особам. У разі потреби надати юридичний супровід щодо спірних правовідносин у питаннях оподаткування. Щодо отримання консультацій та послуг можна звернутись до наших адміністраторів групи написавши в особисті повідомлення.



0 просмотров0 комментариев

Недавние посты

Смотреть все