🚩🚩🚩🏛МАНЄНЬКИЙ дайджест судової практики Великої Палати Верховного Суду🚩🚩🚩

Право постійного користування землями державної власності, що належить науково-дослідній установі, зберігається в процесі реорганізації установи шляхом правонаступництва, якщо суди не встановили обставин вилучення земельної ділянки або припинення права постійного користування нею, здійсненого відповідно до вимог законодавства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 902/517/17).

Право користування земельними ділянками, набуте відповідно до законодавства, чинного на час виникнення права постійного користування, належить громадянам або ридичним особам незалежно від отримання правовстановлючих документів. Наявність неналежно оформленого дійсного права постійного користування земельною ділянкою виключає його оспорювання шляхом пред’явлення вимог про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою іншими особами ( постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 372/5635/13-ц).

Спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц)

Орендодавець-спадкоємець не має законних підстав укладати договір оренди цього ж предмета з іншою особою – орендарем на той же часовий проміжок, що й дійсний та не розірваний договір оренди, укладений із спадкодавцем (постанова Великої Палати Верховного Суду від 7 серпня 2019 року у справі № 193/11/17).

Відповідно до статей 5, 6 Водного кодексу України землі водного фонду не підлягають передачі у власність, приймаючи рішення щодо розпорядження такими земельними ділянками, органи місцевого самоврядування діють за межами наданих їм повноважень і не відповідно до суспільних, публічних інтересів. Отже, спірні земельні ділянки вибули з власності держави незаконно і підлягають витребуванню на підставі статей 387, 388 Цивільного кодексу України (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2018 року у справі № 372/2180/15-ц).

Надання у приватну власність земельних ділянок, які знаходяться у прибережній захисній смузі, без урахування обмежень, зазначених у статті 59 Земельного кодексу України, суперечить нормам статей 83, 84 цього Кодексу. Органам державної влади та місцевого самоврядування при наданні земельної ділянки у приватну власність за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених статтею 88 Водного кодексу України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до нормативних актів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 469/1393/16-ц).


1 просмотр0 комментариев

Недавние посты

Смотреть все