Купівля-продаж земельної ділянки для ведення садівництва та ОСГ без проведення перевірки

Як відомо, з відкриттям ринку землі кожен громадянин, який має у власності земельну ділянку, набув можливість скористатися своїм правом на продаж власної земельної ділянки. На сьогоднішній день, чинне законодавство вимагає перед посвідченням угоди про відчуження земельної ділянки сільськогосподарського призначення проводити перевірку дотримання встановлених Земельним кодексом України вимог до набувачів права власності на такі земельні ділянки.

Як встановлено ч.4 ст. 130 ЗК України порядок здійснення перевірки відповідності набувача або власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення вимогам, визначеним цією статтею, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно з вимогами п 4 Порядку здійснення перевірки відповідності набувача або власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення вимогам, визначеним статтею 130 Земельного кодексу України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 16 червня 2021 р. № 637, перевірка включає в себе необхідність вчинення таких поетапних дій: 1) встановлення особи; 2) встановлення кінцевого бенефіціарного власника юрособи; 3) перевірка перебування набувача, учасників (акціонерів/членів) під дією санкцій; 4) перевірка юрособи на факт перебування під контролем осіб, що зареєстровані у державах, що не виконують рекомендації по боротьбі із відмиванням коштів чи фінансуванням тероризму; 5) перевірка набувача у списку осіб, пов’язаних із терористичною діяльністю; 6) перевірка джерел походження коштів; 7) перевірка факту виділення земельної ділянки коштом паю та віддаленість від кордону; 7) визначення загальної площі у власності особи.

При цьому, така перевірка здійснюється з використанням відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру і Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

В свою чергу, якщо вказані вище вимоги щодо площі та джерел коштів/активів не дотримані, то це буде підставою для визнання недійсним правочину, за яким набувається право власності на земельну ділянку, а також для конфіскації земельної ділянки.

Вищевикладене свідчить про те, що встановлена на сьогоднішній день процедура набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення є доволі складною, адже передбачає проведення перевірки нотаріусом набувача такого права численним вимогам закону. Вказана процедура займає досить тривалий час та тягне за собою додаткові фінансові затрати для бажаючих продати/придбати земельну ділянку. Особливо серйозною ця проблема є для продавців та покупців невеликих земельних ділянок для садівництва та земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, розташованих в межах населених пунктів. Такі земельні ділянки здебільшого не мають високої вартості, тому підвищені витрати, які вимушені сплачувати сторони договорів, створюють для них суттєві незручності.

З огляду на це, 25 жовтня 2021 року у Верховній Раді зареєстровано законопроект № 6199-1 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо уточнення положень щодо вчинення нотаріальних дій у процесі отримання прав на земельні ділянки», яким пропонують скасувати перевірку відповідності нормам закону даних про осіб, які набувають у власність земельні ділянки сільгосппризначення для садівництва площею до 0,25 га, а також земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства площею, яка не перевищує 1 га, розташованих в межах населених пунктів.

Як пишуть автори законопроекту у пояснювальній записці, його мета - спрощення процедури вчинення правочинів щодо переходу права власності на невеликі земельні ділянки сільськогосподарського призначення.

Автори законопроекту пропонують ч.4 ст. 130 ЗК України доповнити положенням, за яким перевірка відповідності набувача земельної ділянки сільськогосподарського призначення вимогам, визначеним статтею 130 ЗК України не здійснюється при набутті у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення: для ведення садівництва площею, що не перевищує 0,25 га, і для ведення особистого селянського господарства площею, що не перевищує 1 га, розташованих в межах населених пунктів. При укладенні правочину щодо переходу права власності на такі земельні ділянки їх набувач перед вчиненням правочину про перехід права власності заявляє про дотримання вимог, визначених цією статтею, шляхом подання нотаріусу, що посвідчує відповідний правочин, заяви.

Розробники законопроекту прогнозують, що прийняття та практична реалізація цього проекту Закону спростить механізм набуття прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення.

Підсумовуючи вищевикладене, можна погодитись, що вказаний законопроект матиме позитивний ефект для продавців/покупців невеликих земельних ділянок для ведення садівництва та особистого селянського господарства, адже значно спростить порядок отримання ними прав на земельні ділянки і позбавить учасників таких угод від додаткових витрат фінансів і часу.


Як відомо, з відкриттям ринку землі кожен громадянин, який має у власності земельну ділянку, набув можливість скористатися своїм правом на продаж власної земельної ділянки. На сьогоднішній день, чинне законодавство вимагає перед посвідченням угоди про відчуження земельної ділянки сільськогосподарського призначення проводити перевірку дотримання встановлених Земельним кодексом України вимог до набувачів права власності на такі земельні ділянки.

Як встановлено ч.4 ст. 130 ЗК України порядок здійснення перевірки відповідності набувача або власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення вимогам, визначеним цією статтею, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно з вимогами п 4 Порядку здійснення перевірки відповідності набувача або власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення вимогам, визначеним статтею 130 Земельного кодексу України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 16 червня 2021 р. № 637, перевірка включає в себе необхідність вчинення таких поетапних дій: 1) встановлення особи; 2) встановлення кінцевого бенефіціарного власника юрособи; 3) перевірка перебування набувача, учасників (акціонерів/членів) під дією санкцій; 4) перевірка юрособи на факт перебування під контролем осіб, що зареєстровані у державах, що не виконують рекомендації по боротьбі із відмиванням коштів чи фінансуванням тероризму; 5) перевірка набувача у списку осіб, пов’язаних із терористичною діяльністю; 6) перевірка джерел походження коштів; 7) перевірка факту виділення земельної ділянки коштом паю та віддаленість від кордону; 7) визначення загальної площі у власності особи.

При цьому, така перевірка здійснюється з використанням відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру і Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

В свою чергу, якщо вказані вище вимоги щодо площі та джерел коштів/активів не дотримані, то це буде підставою для визнання недійсним правочину, за яким набувається право власності на земельну ділянку, а також для конфіскації земельної ділянки.

Вищевикладене свідчить про те, що встановлена на сьогоднішній день процедура набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення є доволі складною, адже передбачає проведення перевірки нотаріусом набувача такого права численним вимогам закону. Вказана процедура займає досить тривалий час та тягне за собою додаткові фінансові затрати для бажаючих продати/придбати земельну ділянку. Особливо серйозною ця проблема є для продавців та покупців невеликих земельних ділянок для садівництва та земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, розташованих в межах населених пунктів. Такі земельні ділянки здебільшого не мають високої вартості, тому підвищені витрати, які вимушені сплачувати сторони договорів, створюють для них суттєві незручності.

З огляду на це, 25 жовтня 2021 року у Верховній Раді зареєстровано законопроект № 6199-1 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо уточнення положень щодо вчинення нотаріальних дій у процесі отримання прав на земельні ділянки», яким пропонують скасувати перевірку відповідності нормам закону даних про осіб, які набувають у власність земельні ділянки сільгосппризначення для садівництва площею до 0,25 га, а також земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства площею, яка не перевищує 1 га, розташованих в межах населених пунктів.

Як пишуть автори законопроекту у пояснювальній записці, його мета - спрощення процедури вчинення правочинів щодо переходу права власності на невеликі земельні ділянки сільськогосподарського призначення.

Автори законопроекту пропонують ч.4 ст. 130 ЗК України доповнити положенням, за яким перевірка відповідності набувача земельної ділянки сільськогосподарського призначення вимогам, визначеним статтею 130 ЗК України не здійснюється при набутті у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення: для ведення садівництва площею, що не перевищує 0,25 га, і для ведення особистого селянського господарства площею, що не перевищує 1 га, розташованих в межах населених пунктів. При укладенні правочину щодо переходу права власності на такі земельні ділянки їх набувач перед вчиненням правочину про перехід права власності заявляє про дотримання вимог, визначених цією статтею, шляхом подання нотаріусу, що посвідчує відповідний правочин, заяви.

Розробники законопроекту прогнозують, що прийняття та практична реалізація цього проекту Закону спростить механізм набуття прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення.

Підсумовуючи вищевикладене, можна погодитись, що вказаний законопроект матиме позитивний ефект для продавців/покупців невеликих земельних ділянок для ведення садівництва та особистого селянського господарства, адже значно спростить порядок отримання ними прав на земельні ділянки і позбавить учасників таких угод від додаткових витрат фінансів і часу.




250 просмотров0 комментариев