В зв’язку з великою кількість питань правильності внесення інформації в декларацію та її подання хочу надати роз’яснення щодо порушених питань.
Давайте ознайомимося із заповненням форми.
Попутно нагадаю: у разі не заповнення окремих рядків/граф через відсутність значення - в них ставляться прочерки (при поданні в паперовому вигляді) або вони не заповнюються (при поданні засобами електронного зв'язку).
Головна частина Декларації
Почати заповнення звітності слід з графи «Порядковий номер за рік за видом декларації» рядки 1. Як прописано в примітці до останньої, у відповідній графі вказується номер, рівний послідовно наростаючому числу в залежності від кількості поданих відповідних декларацій.
Додатково контролери роз'яснюють: Декларації з відміткою «земельний податок» нумеруються окремо від Декларацій з відміткою «Орендна плата». При цьому окремо нумерацію необхідно робити і по типу декларацій («Звітна», «Нова звітна», «Уточнююча»).
Тип Декларації вказуємо відповідно до загальних правил, передбачених Регламентом. № 515:
документ звітності з типом «Звітний» представляє платник податків, якщо за такий звітний (податковий) період документ звітності він ще не уявляв;
документ звітності з типом «Звітний новий» представляє платник податків до закінчення граничного строку подання для такого документа звітності (в нашому випадку - до 20 лютого включно), якщо раніше вже він представляв документ звітності з типом «Звітний» або «Звітний новий» за такий самий звітний (податковий) період;
документ звітності з типом «Уточнюючий» представляє платник податків після закінчення граничного строку подання для такого документа звітності, якщо раніше він вже представляв документ звітності з типом «Звітний» або «Звітний новий» за звітний (податковий) період, зокрема, при зміні протягом року об'єкта та/або бази оподаткування, появі нових об'єктів оподаткування.
Відзначу
Суб'єкт господарювання, який на початку року не був платником плати за землю і протягом року отримав право власності (користування) на земельну ділянку, подає до відповідного контролюючого органу за місцем розташування земельної ділянки (за власним вибором) або річну податкову декларацію з плати за землю, або щомісячні декларації з типом «Звітна». Тобто не виключена ситуація, коли річну «звітну» Декларацію необхідно буде представляти і після 20 лютого.
**Рядок 1. **Тут ще необхідно вказувати рік, за який подається Декларація (якщо звітність річна), або рік і місяць (якщо платник податків прийняв рішення звітувати щомісяця, як це дозволяє п. 286.3 ПКУ). Порядковий номер місяця необхідно фіксувати арабськими цифрами (для чисел з однієї цифри в першому полі - «0»).
Що стосується полів «починаючі з» і «з урахуванням уточнень з», то вони заповнюються в наступних випадках:
якщо платник подає звітну(і) Декларацію(і) відповідно до нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами, при цьому за кодом органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням таких земельних ділянок за КОАТУУ платник Декларацію(і) не уявляв, то в «Звітній» декларації(ях) заповнюється графа «починаючі з», в якій арабськими цифрами вказуються число і місяць одержання права власності (користування) на земельну ділянку (для чисел з однієї цифри в першому полі необхідно поставити «0»). Разом з тим в разі набуття юридичною особою в різні періоди (місяці) календарного звітного року прав власності на земельні ділянки (незалежно від того, на одній чи ні території органу місцевого самоврядування знаходяться земельні ділянки) Декларація подається по кожному факту придбання прав власності на земельну ділянку протягом 20 к. дн. місяця, що настає за місяцем, в якому дані права отримані. У Декларації в графі «починаючі з» вказуються число і місяць одержання права власності на земельну ділянку;
якщо платник податків на поточний рік представив «звітну» Декларацію, то при отриманні права власності (користування) на іншу земельну ділянку в тому ж населеному пункті, зміні протягом року функціонального використання землі, розміру орендної плати, настанні інших факторів, що впливають на розмір податкового зобов'язання по платі за землю, або виявленні помилок такий платник повинен подати «Уточнюючий» Декларацію за місцезнаходженням земельної ділянки, в якій заповнити графу «з урахуванням уточнень з», тобто вказати число і місяць, коли відбулися зміни, що вплинули на розмір податкового зобов'язання (знову-таки: для чисел з однієї цифри в першому полі необхідно поставити «0»).
Додатково контролери надали роз'яснення: платник плати за землю, який обрав щомісячну форму подання податкової декларації, у разі придбання ним в звітному місяці права власності (користування) на ще одну земельну ділянку в межах того ж населеного пункту (код органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельних ділянок за КОАТУУ однаковий) подає протягом 20 к. дн. місяця, що настає за звітним, Декларацію по типу «Звітна» без заповнення графи «починаючі з».
**Рядок 2. **Тут необхідно вказати повне найменування платника податків (для юросіб) або прізвище, ім'я, по батькові (для фізосіб-підприємців) згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР).
Рядок 3. Вона призначена для внесення інформації про податковий номер платника податків - код за ЄДРПОУ або реєстраційний (обліковому) номер платника податків, який присвоюється контролюючим органом (для юросіб), (реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючим органом, вказують юрособи-нерезиденти, у яких немає коду по ЄДР), або реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (фізичної особи, що мають у паспорті відмітку про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта, вказують саме останні).
**Рядок 4. **Тут вказується основний вид діяльності суб'єкта господарювання - код за КВЕД, яким позначений основний вид економічної діяльності згідно з даними ЄДР.
**Рядок 5. **У цьому рядку повинні бути відображені дані про податковий адресу платника податків.
При заповненні адреси необхідно вказати: вулицю, № будинку, № офісу, місто (населений пункт), район (якщо населений пункт не є райцентром), область (якщо місто не є обласним центром).
Факс та електронна адреса традиційно вказують за бажанням платника. А ось поля для зазначення поштового індексу, міжміського коду і телефону передбачені як обов'язкові для заповнення (на випадок, якщо міського телефону у суб'єкта господарювання немає, радимо в поле, відведеному для номера телефону, вказати контактний мобільний номер, який значиться в ЄДР як інформація для зв'язку з юридичною особою/ФОП).
**Рядок 6. **Сюди вноситься найменування територіального органу ДПС, до якого подається декларація, - за місцезнаходженням земельної ділянки.
При заповненні цього рядка не буде вважатися помилкою, якщо найменування контролюючого органу буде вказано зі скороченнями, наприклад: «ДПІ в Дарницький районі ГУ ДПС у м. Києві».
Проте не виключена ситуація, коли в один територіальний орган ДПС одночасно необхідно буде представити кілька декларацій по Зем.податок і/або орендної плати. Так, юридична особа, яка має у власності або користуванні, у т.ч. на умовах оренди, земельні ділянки на території різних населених пунктів (сіл, селищ, міст), за їх межами або в різних районах одного населеного пункту (міста), в т.ч. в рік, об'єднання населених пунктів територіальних громад в об'єднані територіальні громади (коди згідно з КОАТУУ різні), які відносяться до одного контролюючого органу, представляє в такий контролюючий орган окремі податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за кожним кодом органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної ділянки.
Рядок 7. Вона призначена для зазначення коду органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної(их) ділянки(ів) за КОАТУУ. Відповідний Класифікатор затверджений наказом Держстандарту від 31.10.1997 р № 659.
Цей рядок слід заповнювати з особливою уважністю. Адже внаслідок подання Декларації з неправильно вказаними КОАТУУ за вказаним кодом виникає об'єкт оподаткування з нарахованими податковими зобов'язаннями, а за кодом КОАТУУ, де фактично знаходиться земельна ділянка, виникає факт неподання або несвоєчасного подання Декларації. У такому випадку за неподання або несвоєчасне подання Декларації до такого платника податків застосовуються штрафні санкції відповідно до ст. 120 ПКУ.
Разом з тим у разі, якщо відповідна помилка все ж була допущена і в подальшому самостійно виявлено платником податків, необхідно подати такі декларації:
за КОАТУУ, вказаною неправильно, - уточнюючу декларацію, в якій, відобразити відсутність земельної ділянки, а також уточнити податкове зобов'язання (повинно бути зменшено до «0») без застосування штрафів, передбачених п. 50.1 ПКУ;
по правильному КОАТУУ - або річну декларацію, або щомісячні декларації за типом «Звітна».
І. Розрахунок суми земельного податку (далі - розділ І Декларації)
Відповідний розділ основної (табличній) частини Декларації заповнюється власниками земельних ділянок, земельних часток (паїв), а також суб'єктами господарювання, які є землекористувачами на правах постійного користування земельними ділянками.
У графі 2 слід вказати категорію/цільове призначення земель - згідно з інформацією, вказаною в документах, що засвідчують/підтверджують право власності / користування земельними ділянками.
Відповідний номер проставляється арабськими цифрами (формат хх.хх) згідно з Класифікацією № 548.
У графі 3 необхідно вказати вид права на земельну ділянку, тобто код 1 або 2:
1 - якщо платник податків є власником земельної ділянки;
2 - якщо платник податків є землекористувачем.
Код 3, яким позначається користування землею на праві оренди, для заповнення р. І Декларації не використовується.
Графа 4 призначена для внесення реквізитів документів, що засвідчують / підтверджують право власності/користування земельною ділянкою (послідовність букв і цифр, наприклад серія і номер).
Такими документами можуть бути: договір, на підставі якого було придбано право власності/ постійного користування земельною ділянкою (купівлі-продажу, дарування, міни тощо); свідоцтво про право власності; свідоцтво про право на спадщину; державний акт на право приватної власності на землю; рішення суду, яке набрало законної сили, та т.п.
У графи 5 і 6 вноситься інформація про дату реєстрації права на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (в наступному форматі: дд.мм.рррр, де: дд - число місяця, мм - місяць, рррр - рік), а також про реєстраційний номер земельної ділянки (послідовність цифр), який присвоюється при такій реєстрації (звичайно, якщо право реєструвалося).
Графа 7 заповнюється при наявності кадастрового номера земельної ділянки.
Кадастровий номер земельної ділянки - це індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр і знаків, яка присвоюється земельній ділянці при внесенні відомостей про неї до Державного земельного кадастру та зберігається за ним протягом усього часу існування (ч. 1 ст. 1 Закону № 3613).
Як правило, кадастровий номер відсутній у земельних ділянок, право власності (користування) на які виникло до 2004 року: вони вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера (п. 2 р. VII Закону № 3613).
Дізнатися кадастровий номер земельної ділянки (або переконатися в його відсутності) можна за допомогою Публічної кадастрової карти України.
Графи 8 і 9 призначені для інформації про площу земельної ділянки. Вказувати її потрібно або в гектарах (з чотирма десятковими знаками), або в квадратних метрах (з двома десятковими знаками). Одночасно заповнювати графи 8 і 9, переводячи гектари в квадратні метри або навпаки, немає необхідності.
У графі 10 вказуємо інформацію про нормативну грошову оцінку (далі - НДО) одиниці площі земельної ділянки (у гривнях з копійками, з двома десятковими знаками).
Якщо площа була вказана в квадратних метрах, то НДО необхідно вказувати в гривнях за квадратний метр, а якщо в гектарах - в гривнях за гектар.
І ще один важливий момент: згідно з п.п. 271.1.1 ПКУ базою оподаткування земельним податком є НДО земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації.
Держгеокадастр за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації НГО, на який індексується НГО сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року. Коефіцієнт індексації НГО земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення НГО земель.
У той же час п. 9 підрозділу 6 р. ХХ ПКУ передбачено, що індекс споживчих цін за 2017-2023 роки, який використовується для визначення коефіцієнта індексації НГО сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, застосовується із значенням 100%.
Згідно п. 286.2 ПКУ при поданні першої декларації (фактичний початок діяльності як платника плати за землю) разом з нею необхідно подати довідку (витяг) про розмір НГО земельної ділянки, в подальшому така довідка подається у разі затвердження нової НГО.
Але податківці погоджуються, що відповідна довідка носить інформаційний характер, і її неподання не є підставою для відмови в прийнятті податкової декларації з плати за землю.
При затвердженні нової НГО землі і якщо суб'єкт господарювання - платник земельного податку з певних причин не може своєчасно отримати витяг з технічної документації про НГО земельної ділянки, то з метою подання податкової декларації з плати за землю суму податкових зобов'язань по земельному податку такий суб'єкт господарювання самостійно обчислює з урахуванням інформації про нормативну грошову оцінку земель, наявної в Державному земельному кадастрі.
У той же час після отримання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки суб'єкт господарювання зобов'язаний відповідно до ст. 50 ПКУ уточнити показники податкової декларації з плати за землю.
Графа 11 заповнюється, якщо НГО земельної ділянки не було проведено. В такому випадку в графі 11 указується НГО одиниці площі ріллі по АР Крим або по області (в гривнях з копійками, з двома десятковими знаками).
НГО одиниці площі ріллі по АР Крим і по областям наводиться в додатку 1 до Порядку № 262.
У графі 12 платники повинні вказувати ставку земельного податку.
Нагадаю!
Ставки земельного податку встановлюються місцевими радами з урахуванням визначених статтями 274, 277 ПКУ обмежень:
ставка податку за земельні ділянки, НГО яких проведена, встановлюється в розмірі не більше 3% від їх НГО, для земель загального користування - не більше 1% від їх НГО, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3% і не більше 1% від їх НГО, а для лісових земель - не більше 0,1% від їх НГО;
ставка податку за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб'єктів господарювання (крім державної і комунальної форм власності), встановлюється в розмірі не більше 12% від їх НГО;
ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, НГО яких не проведена, встановлюється в розмірі не більше 5% від НГО одиниці площі ріллі по АР Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0, 3% і не більше 5% від НГО одиниці площі ріллі по АР Крим або по області, а для лісових земель - не більше 0,1% від НГО площі ріллі по АР Крим або по області.
Рішення місцевих рад в розрізі населених пунктів, в т.ч. зі ставками земельного податку, оприлюднені на офіційному порталі ДПСУ.
У графі 13 декларуємо річну суму земельного податку за станом на 1 січня звітного року (у т.ч. в разі подання щомісячних звітних декларацій), без урахування пільг.
Відповідний показник розраховується за формулою:
гр. 13 = гр. 8 або 9 х гр. 10 або 11 х гр. 12/100.
Сума податку вказується в гривнях з копійками, з округленням до двох десяткових знаків.
У разі подання уточнюючих декларацій в графі 13 необхідно вказати річну суму земельного податку з урахуванням уточнень, без здійснення розрахунку за формулою. Так само розрахунок по формулі не потрібно робити при поданні звітної декларації за нововідведені земельні ділянки.
Графи 14-16 присвячені інформації про пільги.
Так, в графі 14 вказуємо код пільги.
Коди пільг по платі за землю, якими слід користуватися при заповненні звітності за 2021 рік, передбачені як в Довіднику № 101/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, так і в Довіднику № 101/2 інших податкових пільг (обидва довідника - станом на 01.01.2021).
Графа 15 призначена для відображення розміру пільги (неоподатковуваної площі, пільгової ставки і т.п.) відповідно до законодавства та/або рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, згідно з яким надана пільга.
У графі 16 має бути вказана сума пільги - сума податку, яка практично не буде сплачена в зв'язку з її застосуванням (в гривнях з копійками, з округленням до двох десяткових знаків).
У графі 17 указується річна сума земельного податку до сплати, тобто сума з графи 13, зменшена на суму пільги з графи 16.
Отже, за відсутності пільги зі сплати земельного податку за відповідним земельній ділянці показник графи 13 буде дорівнює показнику графи 17.
Разом з тим не виключено, що пільга буде поширюватися на всю площу земельної ділянки, а значить - сума земельного податку до сплати за відповідну ділянку буде нульовий: в такому випадку графа 17 не заповнюватися (якщо звітність подають в електронному вигляді), або в ній будуть проставлені прочерки (якщо платник буде подавати звітність на паперовому носії).
ІІ. Розрахунок суми орендної плати (далі - розділ ІІ Декларації)
Даний розділ основної (табличній) частини Декларації заповнюється орендарями земельних ділянок державної або комунальної форми власності.
Правила заповнення граф розділу ІІ Декларації аналогічні вищевикладеним правилам заповнення звітності платниками зем. податку.
Фактично єдине принципова відмінність - замість графи для ставки податку при заповненні розділу ІІ Декларації вказуємо розмір орендної плати (графа 11). Останній повинен бути зазначений в договорі оренди зем. ділянки.
ІІІ. Розрахунок податкового зобов'язання (далі - розділ ІІІ Декларації)
Розділ ІІІ Декларації заповнюється і платниками зем. податку, і платниками орендної плати.
При цьому обов'язковою для заповнення є лише рядок 3.
Так, в графі 3 рядка 3 вказуємо річну суму нарахованого земельного податку (переноситься з рядка «Всього» графи 17 розділу I Декларації) або орендної плати (переноситься з рядка «Всього» графи 12 розділу II Декларації) за звітний (поточний) рік.
У графах 4-15 рядка 3 відображаємо суми щомісячних платежів по земельному податку або орендної плати по місяцях звітного року.
Показники граф 4-15 розраховуємо за формулою:
графи 4-15 = графа 3/12.
При розбивці річної суми земельного податку (орендної плати) на рівні частини помісячно, округлення робимо так:
за 11 місяців звітного року округлення робимо за загальними правилами округлення;
за останній місяць звітного року сума земельного податку (орендної плати) визначається як різниця річної суми земельного податку (орендної плати) та суми земельного податку (орендної плати) за перші 11 місяців.
Рядки 4-8 розділу ІІІ Декларації заповнюються в разі уточнення податкових зобов'язань:
в рядку 4 необхідно відобразити річну і з розбивкою по місяцях нараховану суму зобов'язання за даними раніше поданої декларації, яка уточнюється (рядок 3 уточнюється податкової декларації;
в рядку 5 - нараховану до збільшення суму податкового зобов'язання в поточному році з розбивкою по місяцях, по яких не настав і/або закінчився термін сплати (рядок - рядок 4);
в рядку 6 - нараховану до зменшення суми податкового зобов'язання в поточному році з розбивкою по місяцях, по яких не настав і/або закінчився термін сплати (рядок 4 - рядок 3);
в рядку 7 - суму штрафу, яку необхідно вказати в колонці 3 ((сума граф з 4 по 15 рядки 5 тільки по місяцях, за якими минув термін сплати) х 3% або 5%);
в рядку 8 - суму пені, розраховану з дотриманням норм ст. 129 ПКУ. Загальну суму пені необхідно вказати в графі 3, а в графах з 4 по 15 - з розбивкою по місяцях.
У рядках з 4 по 6 і 8 розділу ІІІ Декларації заповнюються колонки з 3 по 15.
Форма Декларації не передбачає можливості виправлення в складі «звітної» («звітної новой») Декларації помилок, допущених в щомісячних Деклараціях минулих років, а також у річній Декларації. Виправлення таких помилок здійснюється в «Уточнюючий» Деклараціях. У той же час в складі «звітної» («звітної новой») щомісячної Декларації за податковий період поточного року платник має право виправити помилки, допущені в деклараціях минулих податкових періодів (місяців) поточного року.
Якщо платник податків вважає, що форма Декларації всупереч ПКУ збільшує або зменшує його податкові зобов'язання, відповідні судження можна викласти в складеному в довільній формі додатку, який вважається невід'ємною частиною Декларації (п. 46.4 ПКУ). У разі подання відповідного доповнення в рядку 9 розділу ІІІ Декларації зазначається, на скількох аркушах воно викладено. Сам текст доповнення наводиться в спеціально відведеному для цього полі - «Зміст ДОПОВНЕННЯ».
І на завершення: Декларацію необхідно підписати і поставити дату заповнення.
Спеціалісти Земельного фонду можуть надати більш розгорнуті консультації щодо нарахування, сплати та оскарження нарахування земельного податку, як фізичним особам, так і юридичним особам. У разі потреби надати юридичний супровід щодо спірних правовідносин у питаннях оподаткування.
Comments