Використання земельних ділянок не за цільовим призначенням.

Поняття "використання земельної ділянки не за цільовим призначенням" стосується тих випадків, коли на земельній ділянці з певним цільовим призначенням проводиться діяльність, яка виходить за межі цільового призначення та передбачає фактичне використання такої ділянки.

Цільове призначення є однією із базових характеристик будь-якої земельної ділянки, яка визначає її правовий режим. Питанню цільового призначення землі присвячена велика кількість різноманітних досліджень правового характеру. Посилена увага зумовлена передовсім тим, що немає належного і однозначного законодавчого регулювання цього питання.

Цільове призначення земельної ділянки відповідно до законодавчо встановлених категорій земель визначається на підставі документації із землеустрою, а порядок використання земельної ділянки в межах певної категорії визначається землекористувачем самостійно, проте з обов’язковим дотриманням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель не є зміною її цільового призначення, а отже, не потребує проходження процедур, які відповідно до земельного законодавства України застосовуються при зміні цільового призначення (розробки проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, його затвердження.

Землі в Україні за цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

1. Землі сільськогосподарського призначення;

2. Землі житлової та громадської забудови;

3. Землі природно-заповідного призначення;

4. Землі оздоровчого призначення;

5. Землі рекреаційного призначення;

6. Землі історико-культурного призначення;

7. Землі лісогосподарського призначення;

8. Землі водного фонду;

9. Землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики та оборони.

У разі нецільового використання земельної ділянки орендар може бути за ініціативою орендодавця позбавлений права користування земельною ділянкою в судовому порядку (п. «г» ч.1 ст. 141, п. «а» ч.1 ст. 143 Земельного кодексу України).

Нецільове використання землі орендарем є підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки за ініціативою орендодавця.

Відповідно до ст. 211 Земельного кодексу України за порушення земельного законодавства, зокрема, невиконання вимог використання земель за цільовим призначенням, фізичні і юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства.

Власникам землі які звертаються до нас за допомогою спеціалісти Земельний фонд України можуть надати більш розгорнуті консультації з питань які вас цікавлять.

Щодо отримання консультацій та послуг можна звернутись до мене написавши в особисті повідомлення.



0 просмотров0 комментариев