АНАЛІЗ НЕЩОДАВНО ПРИЙНЯТОГО ТА ЗАБЛОКОВАНОГО ЗАКОПРОЄКТУ № 2194 «ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ЗКУ.

Які саме зміни у земельному кодексі було ухвалено, ми розглядали у моєму минулому дописі. Зараз обговоримо мінуси цього законопроєкту.

По-перше, зміна цільового призначення відбувається за ініціативою власника. Цим рішенням може бути повністю знівельовано статтю 23 Земельного кодексу України про пріоритетність використання землі сільгосппризначення. А враховуючи той факт, що був ухвалений закон №2280, це означає, що сільська рада за ініціативою власника буде сама вирішувати, чи це буде сільгоспземля, чи це буде земля несільськогосподарського призначення. А з цього витікає, що землі несільгосппризначення дуже легко можна передати у власність іноземцям і особам без громадянства.

Далі. Фізичні особи, які сьогодні можуть вносити зміни в земельний кадастр, – це сертифіковані фахівці, які будуть займатися технічною документацією. Але запитайте Міністерство юстиції, скільки вони розглядають скарг і скільки вони виправляють різних помилок сьогодні, і що буде, коли до цього процесу залучать людей без підготовки.

Також законопроєктом повністю нівелюються ті обмеження, які були ухвалені – у 10 тис. га. Є новела в цьому законі про полегшену передачу землі, в тому числі іноземним компаніям та іноземним юрособам. А де ж обмеження, які ми обіцяли в 10 тис. га? Ці обмеження нівелюються під час передачі у користування.

Наступним буде – переважне право. Переважне право – це фікція, адже немає переважного права для фермера, для ОТГ. В цьому випадку переважне право – це виключно гроші. І повірте, коли фермери будуть втрачати гектари землі у себе в користуванні і будуть шукати справедливості, всі зможуть побачити, як працює переважне право.

Суть законопроєкту № 2194 полягає в тому, що землями ОТГ за межами населених пунктів будуть розпоряджатися органи місцевого самоврядування, а не органи обласного відомства Держгеокадастру, як було досі. Відповідно, цей процес отримає більш політичний мотив, ніж за участі в процесі розподілу представників Держгеокадастру, як це відбувалося раніше.

За останні роки, коли Держгеокадастр розпоряджався землями, які розташовані поза межами населеного пункту, ми мали змогу спостерігати чимало корупційних моментів, які радше стосувалися документально-фінансової площини, ніж політичної. Тобто, можна було побачити випадки, коли хтось з майбутніх власників збирав майже ідеальний пакет документів і отримував відмову за явно надуманими причинами (наприклад, через уявну низьку якість копії документа, яка не дає змоги ідентифікувати ділянку), а хтось, у свою чергу, подавав заяву, написану, так скажемо, на колінах — і такий документ отримував позитивне рішення.

Тож якщо зараз буде ухвалено рішення парламентом і Держгеокадастром, а швидше за все – так і буде, про передачу прав розпорядження землями за межами населеного пункту органам місцевого самоврядування, то, я впевнений, у процес тут же буде замішана політика і, відповідно, почнеться активний розподіл земель державної власності на ОСГ. Слід зазначити, що, за даними МЕРТ, за час дії мораторію на продаж землі більш ніж 3 млн га були виведені з державної власності. Найбільше сільськогосподарських угідь обробляється у Одеській, Запорізькій та Харківській областях – понад 2,2 млн га. Найменше земель у розпорядженні жителів Закарпатської та Чернівецької областей - менше 500 тис. га.

В Україні з 1 липня немає мораторію на продаж земель особистих селянських господарств. Ці землі можна спокійно купувати та продавати. На ринку з'явиться чимало людей, що будуть мати землі під ОСГ, які в принципі їм не потрібні. Це будуть не тільки учасники бойових дій, а й пересічні громадяни, яким раніше відмовляли у отриманні таких земель. Після того, як компетенції будуть передані органам місцевого самоврядування, є велика ймовірність, що багато заявок буде задоволено, і ці всі люди вийдуть на ринок купівлі/продажу земель.

Звичайно, що першочерговими покупцями таких земель стануть зацікавлені особи, які підігрівають процес розподілу державних земель, фермери, компанії та холдинги, які обробляють землю державної форми власності і їм цікава не тільки звичайна оренда, а й придбання землі у власність.

На мою думку, це буде своєрідне тренування перед запуском ринку землі, коли на ринок вийде чимало земельних лотів. Ми побачимо, як у нас працюють ринкові умови. Звичайно, що тут зіграє свою роль відсутність переважних прав покупця. Тобто, якщо ділянка не в оренді, переважних прав не буде ні в кого, а будуть виключно ринкові умови між фермерами.

На що потрібно звернути увагу:

  1. (Не) повернення земель за межами населених пунктів до віддання місцевих громад

  2. Посилення прав орендарів приватних сільськогосподарських земель та обмежені права власників навіть після скасування мораторію

  3. Скасування обовязкової агрохімічної паспортизації

  4. Спрощений порядок перенесення грунтового покриву

  5. Публічність землевпорядної документації та інформації про відведення земельних ділянок

Цей закон небезпечний тим, що скасовує ті запобіжники проти дерибану землі.

У питаннях розпорядження землями громад за межами населених пунктів існує чимало проблем. Законопроєкт № 2194 відкриває перед громадами можливість самостійно планувати розвиток власних територій в межах та за межами населених пунктів в інтересах і за участю місцевого бізнесу та населення. Але постає питання: чи зможуть вони зробити це правильно.

В наш час аграрна галузь переживає часи тербулентності, тому зараз вкрай важливо бути на крок попереду зовнішніх загроз. Земельний Фонд України пропонує комплекс інформаційно-аналітичних продуктів для агробізнесу. Відстежуйте зовнішні ризики, перевіряйте надійність партнерів та захистіть свої об’єкти нерухомості від рейдерських захоплень.

Власникам землі які звернуться до нас за допомогою, спеціалісти Земельний фонд України підготують більш детальні консультації.



0 просмотров0 комментариев

Недавние посты

Смотреть все